Ефесян 5:15-17

Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі,
використовуючи час, дні бо лукаві!
Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня.

Псалом 90:12

Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!

Колосян 4:5

Поводьтеся мудро з чужими, використовуючи час.

Матвія 6:33

 Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.

Еклезіаста 3:8

час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

Луки 14:28

Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,

Приповісті 16:9

Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.

Якова  4:13-17

 А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,
 ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...
 Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.
 А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!
 Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!

Псалом 39: 5-6

Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!
Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива!

Псалом 31:15-16

 а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!
В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!

Івана 9:4

Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.

Ефесян 5:15-16

Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі,
використовуючи час, дні бо лукаві!

2 Петра 3:8-14

Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день! Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.
День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять...
А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви,
що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться?
Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває.
Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі.

Матвія 25:1-46

 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.
А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!
Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.
Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.
І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.
А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
 прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...
І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.
Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?
Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?
Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,
мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.
Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?
Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!
 І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя. 

Еклезіаста 3:11

усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

Матвія 24:36

 А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець.

Приповісті 3:9

Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх,

Галатів 4:4

Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,

Еклезіаст 3:1-8

Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:
час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,
час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,
час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,
час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

Приповісті 10:4

Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.

Галатів 6:9

А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.

Авакума 2:3

 Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться.

Дії 1:7-8

А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.
Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.

Якова 4:14

 ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...

Приповісті 27:1

Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.

Приповісті 20:13

Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!

Римлян 13:11

І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували.

Приповісті 6:6-8

ди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:
нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;
вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

Псалм 139:16

Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...

Приповісті 3:1-2

Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце,
бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою!

Якова 1:5

А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.

2 Коринтян 9:8

А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,

Еклезіаста 3:1

Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

Приповісті 14:23

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

Псалом 90:10

 Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...

Псалом 39:4

Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!

Ефесян 5:17

Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня.

Дії 17:26

І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх,

Приповісті 21:5

Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапливий на збиток.

2 Петра 3:8

Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!

Ефесян 5:15-16

Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі,
використовуючи час, дні бо лукаві!

Псалом 90:1-16

Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,
той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!
Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.
Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,
впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...
Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,
бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!
Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,
бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,
на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!
На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!
Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає Ім'я Моє він;
як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!

Приповісті 6:9

Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

Еклезіаста 9:10

 Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!

2 Коринтян 6:1-2

А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо.
Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!

2 Коринтян 4:18

коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне

Юди 1:14-15

Про них же звіщав був Енох, сьомий від Адама, і казав: Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих,
щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники.

Ісаї 61:1-2

Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю,
щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі,

Числа 23:19

Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?

Еклезіаста 1:3-11

Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем?
Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть!
І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно.
Віє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер...
Всі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти!
Повні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо...
Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...
Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!
Нема згадки про перше, а також про наступне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому...

Галатів 6:10

 Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!

Ісаї 55:6

Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!

Естер 4:14

Бо якщо справді будеш ти мовчати цього часу, то полегшення та врятування прийде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства!...

Буття 3:14-15

І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.
І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.

Євреїв 11:1-40

А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.
Бо нею засвідчені старші були.
Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.
Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.
Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,
бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.
Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.
Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.
Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.
Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.
І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.
Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.
Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,
що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.
Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.
Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.
Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла.
Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.
Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.
Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.
Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.
Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.
Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились.
Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.
Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.
І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,
що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,
силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;
жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;
а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.
Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.
І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,
бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.

Приповісті 18:9

Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.

Приповісті 3:5-6

Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.

1 Тимофія 6:17

Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,

 Колосян 3:23

І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!

Ісая 60:22

Цей малий стане тисячею, і наймолодший народом міцним! Я, Господь, цього часу оце приспішу!

Приповісті 12:24

Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.

Еклезіаста 12:1-5

І пам'ятай в днях юнацтва свого про свого Творця, аж поки не прийдуть злі дні, й не наступлять літа, про які говорити ти будеш: Для мене вони неприємні!
аж поки не стемніє сонце, і світло, і місяць, і зорі, і не вернуться хмари густі за дощем,
у день, коли затремтять ті, хто дім стереже, і зігнуться мужні, і спинять роботу свою млинарі, бо їх стане мало, і потемніють ті, хто в вікно визирає,
і двері подвійні на вулицю замкнені будуть, як зменшиться гуркіт млина, і голос пташини замовкне, і затихнуть всі дочки співучі,
і будуть боятись високого місця, і жахи в дорозі їм будуть, і мигдаль зацвіте, й обтяжіє кобилка, і загине бажання, бо людина відходить до вічного дому свого, а по вулиці будуть ходити довкола голосільники,

Дії 17:31

бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.

Луки 6:38

 Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.

Ісаї 33:6

І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.

1 Коринтян 10:23

 Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!

Римлян 12:10

Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!

Приповісті 22:7

Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника.

Приповісті 11:14

Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.

Євреїв 13:17

Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру.

Римлян 12:2

і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.