Колись у біблійні часи люди користувалися місячним календарем, в якому календарний рік тривав 360 днів та мав 12 місяців. Сучасний єврейський календар є місячно-сонячним оскільки має 13 місяців і слідує за сонцем, тринадцятий місяць до єврейського календаря був доданий уже у Вавілоні (щоб він відповідав сонячному), а тому сучасний єврейський календар не є біблійним календарем встановленим ще за часів Мойсея, і тому не може вважатися істинним. Підтвердження про 360-денний рік ми можемо знайти в книзі Буття 7: 11,24 та 8: 3-4:
"Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори....І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день... І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях. А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських."
Таким чином, з цих віршів ми можемо побачити що кожен місяць мав 30 днів, а 5 місяців складали 150 днів (30*5=150). Книга Естер 1: 3,4 також вказує на ту саму тривалість року - в 360 днів, записуючи шестимісячне свято Ксеркса яке тривало рівно 180 днів.
"Третього року свого царювання справив він гостину для всіх своїх князів та для своїх слуг війська перського та мідійського, старших та правителів округ, показуючи багатство слави царства свого й пишну славу своєї величности довгі дні, сто й вісімдесят день."
Також, у книзі Обʼявлення 11:2, 13:5 розповідається про сорок два місяці протягом яких звірина буде зневажати Боже імʼя, храм тих, хто живе на небі. У книзі Обʼявлення 12:14 сказано про "час, часи і пів часу" що становить собою 3,5 роки (або півтижня - порівняй з книгою Даниїла 9:27). Якщо порахувати 42 місяці помножити на 30, (а 42 місяці це якраз 3,5 роки ) то матимемо 1260 днів, (а якщо взяти день за рік) то саме 1260 років триває (сьогодні аж до Судного дня) так звана "велика скорбота". Вона почалася за словами пророка Даниїла 9:27, 11:31 після припинення жертвоприношення і встановлення ідола в Божому храмі "за півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню прийде гидота спустошення, поки знищення й рішучий суд кари не виллється на спустошителя... І повстануть його війська та й зневажать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву, і поставлять ідола (гидоту) на тій пустці".
Зараз ніхто достеменно не знає скільки років залишилося до Судного дня, якщо 1260 років (які тривають 360 днів кожен) відраховуються від поставлення ідолів у Божому храмі, але це не більше ніж 80-120 років (70 поколінь від Авраама - порівняй Матвія 1:17). Але повернемося до Біблійного календаря.
Отже Біблійний календар складався з 12 місяців які тривали по 30 днів. Бог Єгава заповів євреям святкувати Новомісяччя і Суботи. Новий місяць починався з появою на небі молодика. Новомісяччя ніколи не припадало на суботи, оскільки на новомісяччя палили одні жертви, а в суботи - інші. Але новомісяччя визначало усі наступні суботи. Новомісяччя та Суботи це різні дні. Це підтверджує книга Єзекеїля 46:1
"Так говорить Господь Бог: Брама внутрішнього подвір'я, що звернена на схід, буде замкнена шість день праці, а суботнього дня буде відчинена, і в день новомісяччя буде відчинена"
А також книга Єзекіїль 46: 3-7 наголошує, що дні суботи та дні Нового Місяця різні, оскільки жертви різні у ці два типи днів.
"3 І буде вклонятися народ Краю при вході цієї брами в суботи та в новомісяччя перед Господнім лицем. А те цілопалення, що князь принесе Господеві суботнього дня, це шість безвадних овець та безвадний баран. А жертва мучна ефа на барана, а на овець жертва хлібна, скільки дасть рука його, а оливи гін на ефу. А в день новомісяччя молодий бик з великої худоби, безвадний, і шестеро овець та баран будуть безвадні. І ефу на бика, і ефу на барана приготує він хлібну жертву, а на овець як сягне рука його, а оливи гін на ефу."
У книзі Числа 29:1-6 розповідається про святкування Дня Труб (Йом труа), яке припадало на перший день (тобто новомісяччя) сьомого місяця Тешрей. Цікавий цей вірш тим що додатково крім жертв на новомісяччя, Єгава Елохім закликає також приносити інші жертви - до Дня труб
"окрім новомісячного цілопалення й хлібної його жертви та цілопалення сталого, і хлібної його жертви та їхніх литих жертов за їхньою постановою, на любі пахощі, огняна жертва для Господа."
Езра 3: 5-6 говорить, що молодики відзначалися так само як і інші Божі свята: "а по тому цілопалення стале, і на молодики, і на всі присвячені Господеві свята, і для кожного, хто жертвує добровільну жертву для Господа."
Це підтверджує Єзекіїль 45: 17:
"А на обов'язку князя буде: цілопалення, і жертва хлібна та жертва лита в свята, і в новомісяччя та в суботи, в усі свята Ізраїлевого дому, він приготує жертву за гріх, і жертву хлібну, і цілопалення, і жертви мирні на очищення за Ізраїлів дім."
2 Хронік 2:4 говорить: "Ось я будую храм для Ймення Господа, Бога мого, щоб присвятити Йому, щоб кадити перед Його лицем запашне кадило, і для постійного покладення хліба та для цілопалення на ранок і на вечір, на суботи й на молодики та на свята Господа, Бога нашого. Навіки це над Ізраїлем!"
У книзі 2 Хронік 3:2 сказано, що Соломон почав будувати храм на наступний день після новомісяччя: "І він почав будувати на другий день другого місяця, на четвертому році свого правління." - І зачав він будувати другого місяця, другого дня, четвертого року свого царювання." Тобто це означає що Соломон святкував День Нового місяця а на наступний день почав працювати.
Ісус Христос використовував єврейську ідіому, щоб проголосити, що Він повернеться в день молодика сьомого місяця, у свято Труб - порівняй з 1 Коринтян 15:52: "раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...."
У книзі Ісаї 66:23 написано: "І станеться, що від одного молодика до іншого, і від однієї суботи до іншої вся плоть прийде поклонятися переді мною, говорить Єгова". З цього можна зробити висновок, що кожного місяця субота припидає на інші дні. Тут немає такого як сучасний сонячний календар (придуманий римлянами як і провіщалося в пророцтві Даниїла 7:25 "І він буде говорити слова проти Всевишнього, і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати часи (календар) та Тору, і вони віддані будуть у його руку аж до одного часу, і часів і половини часу." З цього ми робимо важливий висновок, що сучасний календар з 6 робочими днями і одним святковим (6-1) порушує заповідь Бога про святкування субот і новомісяччя. Оскільки кожна субота визначалася молодиком (від дня Нового місяця відраховувалося 6 робочих днів і святкувалася субота.
Прогулянка по місту Єрихону порушила б правило суботи, так що це доводить, що перший день був Днем Нового Місяця, потім вони навколо Єрихону протягом шести робочих днів першого тижня місяця. Тому на наступний день після знищення Єрихону євреї відпочивали у суботу, яка припадає на 8 день місяця. Про це сказано в книзі Ісуса Навина 6:3-5. Іншими словами суботи завжди припадали на 8, 15, 22, 29 числа місяця.
"Обійдете навколо це місто, всі вояки, обхід навколо міста один раз. Так зробиш шість день. А сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих рогів перед ковчегом. А сьомого дня обійдете навколо те місто сім раз, а священики засурмлять у роги. І станеться, коли засурмить баранячий ріг, коли ви почуєте голос тієї сурми, а ввесь народ крикне гучним криком, то мур цього міста впаде на своєму місці, а народ увійде кожен перед себе."
Таким чином, біблійний місячний календар є дуже відмінним від сучасного єврейського календаря, оскільки в ньому 12 місяців, кожен з яких триває по 30 днів, а суботи в кожному місяці визначаються за появою молодика на нічному небі, а не за правилом 6-1.
Я склала місячний календар враховуючи що в перший день місяця достигає ячмінь. В Україні це червень-липень. Таким чином за моїми спостереженнями молодик на небі зʼявився 22 червня (21 ще його не було), незважаючи на те що за підрахунками (з використанням програмного забезпечення) молодик мав зʼявитися 19-20 червня, але я використовувала емпіричний метод як і колись наші предки-ізраїльтяни. Цей календар ти можеш скачати тут, май на увазі що день нового місяця ти маєш визначити самостійно не розраховуючи на приблизні дати зазначені в календарі.
Варто також сказати, що римляни наслідуючи юдеїв, вирішили встановити також день сонця - неділю для святкування (яка була протилежна до дня Новомісяччів у юдеїв). У англійській та німецькій мовах неділя так і називається "день сонця". На останок хочу нагадати що ми ведемо інформаційну війну з нашим ворогом, який робить все можливе щоб посварити нас з Богом, і щоб Бог вважав нас за нечистих "Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби." (Ефесян 6:12)