Історія автомобільного концерну Тойота почалася як не дивно з патенту Сайкічі Тойоди на автоматичний ткацький верстат у 1891 році. На той час молодому Сайкічі було 24 роки. А перед тим була ціли низка невдач і спроб з ручними ткацькими верстатами, але він настільки був поглинутий роботою, що незважав на невдачі і врешті доля усміхнулася йому. На відміну від інших верстатів, цей верстат був сконструйований таким чином що для роботи потрібна була лише одна рука замість двох, він був на 40%-50% ефективнішим за інші подібні аналоги, причому виготовляв міцну, дешеву і якісну тканину. Тільки було одне єдине обмеження у цьому верстаті - він був ручним і тому не міг виготовляти багато тканини. Сайкічі хотів його зробити автоматичним...
У щоденнику писав він "європейці використовують парові верстати які працюють на вугіллі а воно є дорогим... тому потрібно замінити вугілля іншим видом палива" Саме тоді він звернув свою увагу на електрику. Щоб продовжувати свою працю над подальшим удосконаленням ткацього верстату - Сайкічі відкриває невеличку ткацьку фабрику на якій працюють його верстати... але хоча тканина якісна і міцна через рік роботи Сайкічі змушений її закрити за браком попиту. У 1894 році щоб знайти кошти на свої розробки Сайкічі Тойода винаходить високоефективну намотувальну машину - це була революційна розробка. Його машина здобула велику популярність. Коли він уже мав гроші - він вирішив продовжити працю над автоматичним ткацьким верстатом. Це не змусило себе довго чекати уже за два роки він винайшов перший в Японії автоматичний ткацький верстат який працював на електриці і був виготовлений зі сталі і дерева. Разом зі своїми партнерами він відкриває завод з виробництва ткацьких верстатів. У 1914 році Сайкічі винаходить нову прядильну машину. На автоматичний ткацький верстат типу G звернула увагу англійська компанія Platt Brothers, провідний виробник текстильних машин у світі. Вона викупила у Тойоди патентні права на маркетинг і виробництво верстатів типу G в усіх країнах, окрім Японії, Китаю та США.
Саме дух винахідництва і передавався з покоління батька до сина, що й допомогло вивести автомобілі Тойота на перше місце у світі за продажами. У 1930 році Сайкічі Тойода помер і на згадку про нього було складено принципи, за яким компанія й досі слідує:
• Завжди будь вірним своїм обов’язкам, працюючи на добробут компанії та суспільний добробут.
• Завжди будь старанним та творчим, прагни випередити час.
• Завжди будь практичним та уникай легковажності.
• Завжди прагни створити на роботі затишну та дружню атмосферу.
• Завжди поважай Бога і пам’ятай, що завжди повинен бути Йому вдячним.
У кінці 20-х років двадцятого століття коли компанія Сайчікі була в самому розквіті сил, його син Кічіро почав працювати над конструюванням автомобілів. За кілька років до того він закінчив Токійський університет, де вивчав інженерію. Потім продовжив навчання в Англії і Великобританії. Там він зацікавився автомобілями і переконав свого тестя у необхідності купівлі одного автомобілю Шевроле. У 1933 році Сайчікі відкрив конструкторський відділ з виготовлення автомобілів (в якому використовували цей автомобіль як базовий), найняв найкращих конструкторів Японії, а уже два роки по тому - вони побудували перший прототип. Не секрет, що він став точною копією американського седану Шевроле.
Автомобільний ринок Японії н 1929 році був дуже маленьким, з 80 тисяч зареєстрованих автомобілів тільки 400 належали трьом автомобільним японським виробникам. Кічіро сформулював стратегію новоствореного відділу - які б хорошими не були автомобілі вони нічого неварті, якщо їхня ціна перевищує фінансові можливості покупців. Створивши прототип легкового авто, Кічіро розумів що автомобіль недосконалий і потребує подальших розробок. Тому він пішов шляхом свого батька Сайчікі і зосередився на виробництві автобусів та вантажівок, щоб мати достатньо капіталу і той же час проводити подальші розробки легкових автомобілів.
Зараз це прозвучить дивно, але кінці 1940-х років на початку 1950-х компанія була на межі банкрутства. Працівників згідно політики компанії ніхто не звільняв, але зарплати часто затримували, тому багато працівників звільнилися за власним бажанням. З 9600 працівників до жовтня 1945 року залишилося лише 3700. В компанії відбуваються постійні страйки.
У 1950 році Кічіро Тойода публічно виходить у відставку, за два роки після того як він відійшов від справ він помирає від крововиливу в мозок. Але Тойота вижила за рахунок іншого свого бізнесу, якби не виробництво ткацьких вестратів, то можна було б з певністю говорити, що сьогодні б цієї компанії не було б на автомобільному ринку.
Тойота починає використовувати нову модель оцінки якості - не так як робили американці коли перевіряли якість після зборки, але на кожному етапі виробництва деталей. На початку 50-х Таічі Оно, керуючий цеху складання автомобілів на заводі в Коромо, згадав про одну особливість ткацьких верстатів Тойода - при випадковому обриві нитки, вони самостійно відключалися. Це дозволяло значно скоротити кількість браку.
Звичайно, автомобільний конвеєр це НЕ ткацький верстат - в ті часи він був автоматизований лише частково, але Таічі знайшов спосіб застосувати «текстильну фішку» на автовиробництві. Якщо робітник помічав браковану деталь або неправильно встановлений компонент він мав смикнути за спеціальний шнур і зупинити конвеєрну стрічку. Таким чином, браковані деталі можна було виявити і ліквідувати на ранній стадії виробництва з мінімальними втратами часу і ресурсів.
Легендарна 2000 GT (1967)
Уже в 1957-му Toyota першою серед автомобільних компаній Японії вирішила відкрити філіал в США. Першими моделями Toyota, які пішли на експорт, стали седан Crown і позашляховик Land Cruiser BJ.
Не можна сказати, що американці щиро захоплювалися японськими автомобілями. Сталося зовсім навпаки. За підсумками першого року продажів було продано всього 288 машин. Автомобілі з Японії не вражали ні дизайном, ні мотором, ні престижем. Не кажучи вже про те, що в уявленні більшості американців Японія, як і раніше була агресором, ворогом.
У 1966 році почалося виробництво недорогих і маленьких автомобілів Toyota Corolla які стали найуспішнішими автомобілями в історії компанії. Їх кілька разів перевипускали з різним дизайном. Загальна кількість Toyota Corolla перевищує 40 мільйонів екземплярів.
Тойота також випустила свою спортивну модель автомобілів 2000 GT (1967), спільно з інженерами Yamaha. Але як це часто трапляється за життя (в період випуску) автомобіль не був популярним і ачстково це пояснюється його високою ціною. За динамікою машина не поступалася Porsche і розганялася до сотні кілометрів за годину всього за 8,4 с. Всього було випущено 337 таких спорткарів, і зараз такий автомобіль коштує $ 350-400 тисяч.
Якщо ти десь побачиш пікап, то скоріше всього це ще одна легендарна японська модель HILUX (N40, 1983). Їх полюбили на всіх континентах від Канади до Африки та Австралії. Вони була надійними, довговічними і практичними.
HILUX (N40, 1983)
Успіх прийшов до Тойоти у середині 1970-х років, коли нагрянула нафтова криза і ціни на бензин взлетіли вгору за якісь лічені дні, це сталося передусім в Америці. Тойота завжди славилася ощадним використанням ресурсів (в тому числі бензину) і запросто виграла конкуренцію у важких, неповоротких і витратних фордів. Вона коштувала дешевше, споживала менше і саме тому американці стрімголов почали купувати японські машини.
Ще у 1938 році Тойота впроводжує у себе систему "Точно в пору" яка означає що виготовляється лише та кількість автомобілів які замовлені дилерами, і відповідно лише та кількість запчастин які необхідні для цієї кількості автомобілів. Ця система економить ресурси, а також складське міце. Тобто виготовляється рівно стільки автомобілів, скільки вони можуть продати.
Toyota Mirai
Цікаво що в той час коли Тойота виробляє в день 16 000 автомобілів, Феррарі виготовляє тільки 14. На сьогодні Тойота випускає гідридні автомобілі які працюють як на бензині так і на електриці. Гарантія на гібридний акумулятор складає 10 років або 150 000 миль, в залежності від того що наступить першим. У 2014 році компанія випустила свою першу модель Toyota Mirai на гідрогенових акумуляторах - яка працює на повітрі і перетворює водень на електроенергію. Ціна на екологічно чисту новинку складає 50$ тис.