Управління часом це одна з моїх слабких сторін. Мені б так хотілося працювати менше і робити більше. На жаль я страждаю від зволікання, лінощів, а соціальні мережі дуже часто затягують мене у свої тенета - остаточно і безповоротно. І я нарешті усвідомивши свої проблеми вирішила з цим боротися. Адже як кажуть стародавні - усвідомлення хвороби це початок лікування хвороби.
Я завжди хотіла працювати не більше чотирьох годин в день. Але горе мені - я або взагалі не працювала а заплутувалася в павутину інтернету або працювала надмірно по 10-12 годин без перепочинку. Одного дня я сказала собі досить! Досить цих знущань над собою. Я хочу працювати але не більше 4 годин в день (і так щоб не втомлюватися). Мені 9 годинний робочий день абсолютно не підходить, після виснажливого трудового дня я почуваюся як вижатий лимон... і це при цьому що ніколи в житті не розвантажувала вагонів з вугіллям. Крім того присвятити левову частину свого життя на роботу (коли бос може звільнити тебе в будь-який момент а зарплатні вистачає тільки на місяць і жодних гарантій щодо щасливого майбутнього на пенсії) це не те що б я хотіла бачити в своєму житті. Я розуміла що мушу працювати (хоча б частково) для власних проектів і витрачати більше часу на сімʼю.
Одна з причин, чому так мало людей досягають того, чого справді хочуть, полягає в тому, що вони ніколи не спрямовують свою увагу; вони ніколи не концентрують свою силу. Більшість людей прокладає собі шлях у житті, ніколи не плануючи опанувати щось конкретне.
Тому я вирішила працювати не більше чотирьох годин на день. Я довго шукала принципи і закони як організувати свій робочий день і як зробити це звичкою. Як не забувати виконувати роботу. Тому що я бачу що в мене повно ідей але робота нікуди не рухається тому що постійно я завантажена по горло чиїмось іншими проектами або виконую термінову роботу замість важливої.
Спочатку знайди час для виконання важливої роботи а потім виконуй термінову роботу.
Я зрозуміла свою величезну помилку якої допускалася протягом 36 років свого життя... Вік живи - вік учись... Жаль що я усвідомила це надто пізно... Але ще не все втрачено! Адже поки я ще дихаю у мене є надія на те що я можу змінити своє життя! І в тебе також! Тому ніколи не опускай голову і не здавайся.
Визначся зі своїм найважливішим завданням. Почни негайно та працюй над цим завданням дисципліновано, доки воно не буде виконано на 100%. У житті весь успіх приходить від виконання завдань. Це не від роботи над завданнями, а від виконання завдань. Лише коли ти виконуєш завдання, ти досягаєш успіху.
Для себе я визначила 5 пріоритетних дуже важливих завдань, які я хочу виконати в своєму житті. Але враховуючи обмеженість свого часу (тому працювати більше аніж 4 години в день я незгідна) я була змушена зняти з себе рожеві окуляри і перестати літати в хмарах а реалістично подивитися на речі. Я б могла виконувати одне завдання в день присвячуючи цьому чотири години свого часу, але я люблю різноманіття. Окрім того мені здається я б знудилася працюючи над завданням стільки часу (на щастя у мене мало завдань які вимагають аж так багато годин мого часу для їх виконання). Зрештою, ми живемо не для того щоб працювати... а працюємо для того щоб ЖИТИ!
Саме це я визначила як мій головний девіз і пріорітет. Передусім, я вирішила написати на папері якусь натхненну цитату і поставити папір біля компʼютера щоб щодня на неї дивитися і памʼятати в голові основну ціль мого життя і мою місію. Це на випадок того що мене опанує спокуса розлінитися і нічого не робити. Зрештою, для мене головним мотивом в житті не є грошова компенсація а саме бажання залишитися в серцях і думках інших людей через власну творчість.
Подбай про хвилини, а години подбають про себе самі.
Я визначила свої найефективніші години роботи (коли я ще щось можу думати). Як і у більшості людей це ранок. Але я розуміла що не можу безперервно працювати чотири години в день ефективно навіть якщо це ранкові години. Тому я вирішила працювати дві години в день. Потім займатися хатніми справами, родиною, а потім ввечері коли всі термінові справи виконані знайти ще дві години для власного проекту. Я була змушена зробити таку велику перерву оскільки інакше діти були б голодними, одяг так би і залишився брудним і непраним а я б напевне навіть не виходила з дому щоб привітатися з сонечком і покататися на велосипеді.
Я встановила конкретний час (один і той самий для кожного дня - щоб краще запамʼятати) окрім суботи коли я буду просто відпочивати нічого не роблячи. Саме ці дві години я прошу всіх своїх близьких і рідних мене не чіпати, мене немає ні для кого, особливо для месенджерів, листів і телефонних дзвінків. Я вирішила з цим боротися радикально - я просто відключила телефон, замкнула за собою двері в кабінет і закрила сторінки з поштовою скринькою. Пригадую свій невдалий досвід з Blackberry - це найгірший телефон який я мала (і справа не в тому чи він технічно якісний - мене постійно нервувало те що він надсилає мені звукові повідомлення про отримання листа, коментаря або іще якоїсь дурниці). Це дуже відволікає від роботи і заважає думати. Особисто мені потрібна тиша і спокій щоб зосередитися на тому що я пишу інакше всі думки переплутуються в голові і в мене нічого не виходить.
Головне не витрачати час, а інвестувати його.
В мене погана памʼять і я постійно звинувачую себе в тому що часто забуваю про важливі речі які б мала виконати. Я пробувала ставити на компʼютер нотатки, писати на папірцях лист того що маю виконати але це все не працює для мене. Я постійно забуваю навіть подивитися на ті папірці або заглянути в компʼютер. Але я знайшла вихід з ситуації. І він виявився дуже простим - це Google calendar. За 5 хвилин до початку роботи гугл надсилає мені звукове повідомлення з текстом того що я маю виконати. Все - далі справа техніки. Я зрозуміла що саме звук впливає якнайкраще для моєї самоорганізованості і самодисципліни.
Якщо твоя робота — з’їсти жабу, то краще зробити це вранці. І якщо твоє завдання з’їсти двох жаб, краще спочатку з’їсти найбільшу.
Я вже писала що коли я працюю то уникаю будь-яких відволікань і намагаюся концентрувати увагу на завданні. При цьому на не люблю вправлень і не сиджу над однією фразою по півгодини (мені ж потрібно написати цілу статтю). Я не намагаюся зробити все ідеально оскільки прекрасно розумію що ідеальних людей як і ідеального тексту немає. Окрім того якби я це робила мені б не вистачило навіть 24 години щоб написати одну статтю. Я знаю часом потрібно дуже багато часу приділити для статті (але я не журналіст і не беру інтервʼю у різних візомих людей а також не займаюся журналістськими розслідуваннями ) тому часу на статтю у мене йде набагато менше.
Найкоротший шлях зробити багато речей - це робити лише одну справу за раз.
Десь я прочитала що людина може бути безперервно продуктивною тільки перші 90 хвилин роботи а потім все потрібна перерва. Уяви собі як страждають студенти які змушені сидіти цілу пару (для довідки - "пара" - це такий студентський жаргон - триває аж цілих 120 хвилин.) Особисто мене такі пари просто вимучували і я надавала перевагу просто сидінню в бібліотеці за книжками. Що я можу сказати з власного досвіду - чи можна продуктивно працювати безперервно протягом 120 хвилин? Так, безперечно можна. Я не любила слухати такі довжелезні лекції по 120 хвилин але для мене нормально (я не втомлююся) пишучи статтю протягом цього часу. Однієї години мені завжди здавалося замало (а от двох цілком достатньо).
Час дорожчий за гроші. Ти можеш отримати більше грошей, але ти не можеш отримати більше часу.
Останній пункт мені дуже подобається - винагороди себе за успішно виконане завдання. Якщо я запланувала скажімо написати книгу ( а це повір мені на слово - вимагає від 6 до 12 місяців постійної клопіткої іноді марудної і нецікавої роботи) і нарешті її закінчила - це потрібно відсвяткувати і винагородити себе за важку працю. Адже я так старалася відмовляючи собі у всьому (тобто не лежала на канапі пасивно спостерігаючи за тим що відбувається навколо).
Ще мені дуже сподобалася ідея - планувати завчасно. Ввечері перед сном я витрачаю 15 хвилин щоб подумати над темою про яку буду завтра писати. Я не роблю жодних нотатків але просто витрачаю час на обмірковування. І це працює! Зранку зі свіжою головою я готова працювати адже у мене вже є ідея і мені не потрібно витрачати час на те щоб її придумати.
Твоє майбутнє створюється тим, що ти робиш сьогодні, а не завтра.