Details

Parent Category: Bonna Shejve Space

Category: Фінанси

Published: 03 February 2024

Hits: 258

• стиль
• дизайнер
• одяг
• мода
• кутюрʼє

"Ніколи не недооцінюй силу жінки зі швейною машиною"

Чому одна й та сама сукня виглядає шикарно на твоїй сусідці, але на тобі просто жахливо? В чому справа? Чому одні і ті самі речі для одної жінки пасують ідеально а для іншої лише псують? Що не так з речами? 

Відповідь проста - кожен з нас має різне тіло - в когось довгі ноги а в когось короткі, хтось має довге тіло а хтось коротке, в когось широкі стегна а в когось вузькі, хтось має великі груди а хтось плоска як дошка. Тому той самий одяг на одній жінці буде виглядати шикарно і підкреслювати її переваги а іншу перетворить на жертву моди яка помилилася на років десять зі стилем. Ця стаття допоможе тобі розібратися в складному світі моди і підібрати одяг який насправді тобі пасує і в якому ти будеш виглядати королевою незалежно від того чи ти струнка чи повна, чи в тебе повні груди чи короткі ноги. Кожна жінка має свої переваги і недоліки якими її наділила її природа і повинна вигідно підкреслити переваги, а не мучити і щоденно виснажувати себе через свої недоліки. В тебе маленькі груди, але довгі ноги - багато жінок мріють про довгі ноги! В тебе короткі ноги але шия і груди просто прекрасні?

Тому ж тоді замість того щоб хвилюватися про те чого в тебе немає радіти тому що в тебе є? Жити радісним і щасливим життям можна лише тоді коли ти поглянеш на ті ж самі речі по-іншому. Тобто все залежить не від речей які тебе оточують, а від твого світосприйняття тобто як ти їх сприймаєш і як ти про них думаєш. Тому твоя любов до самої себе починається з голови. А для того щоб почуватися красивою достатньо лише знати правила який одяг вибирати для твоєї статури. Правильно підібраний одяг зробить тебе впевненою у власних силах і ти насправді нарешті почуватимешся щасливою. 

Найважливіше правило в одязі це збереження пропорцій, саме тому мода в цьому плані дуже схожа з архітектурою, непропорційність впливає на нас жахливо.

1. Вибирай однотонний одяг. Його легко комбінувати з іншим одягом і це збереже тобі гроші. Однотонний одяг тебе зробить стрункішою та елегантнішою.

2. Колір також має значення. Тобі треба запамʼятати що світлі кольори збільшують обʼєм а темні навпаки його зменшують. Тому якщо ти страждаєш через те що в тебе маленькі груди - завжди обирай світлу блузку - вона створить візуальний ефект збільшення грудей при мінімальних зусиллях. Просто одягни правильний колір. Якщо ж в тебе широкі стегна то подумай про темні кольори, щоб візуально їх зменшити. 

3. Лінії. Широкі і горизонтальні лінії роблять тебе ширшою, а вузькі горизонтальні видовжують твоє тіло. Якщо у тебе великі груди то кофтинка з широкими горизонтальними лініями зробить твої груди ще ширшими, а це жахлива непропорційність. Найкраще підкреслити великі груди однотонною кофтинкою з глибоким V-подібним вирізом. На жаль, ми часто обираємо одяг опускаємо одну важливу деталь. Коли ми дивимося на модель у сукні то ми уявляємо що і самі будемо виглядати в цій сукні так само. Але це фатальна помилка. Оскільки статура кожної жінки інша а більшість жінок не користується золотими правилами стилю тому навіть найдорожчий одяг виглядає на них жахливо оскільки вони замість того щоб приховати свої недоліки і показати свої переваги, свідомо ігнорують цей правило.  

4. Краще купити кілька якісних але дорогих речей, аніж багато дешевих. Ми всі гонимося за знижками і розпродажами, але дешева ціна і знижки мають свої темні сторони, про  які більшість з нас навіть не здогадується. Дешевий одяг пошитий як правило з дешевої неякісної тканини. Знижки роблять на товар, якщо він погано продається (тому що його ніхто не купує, і тому продавець щоб позбутися цього товару робить знижки). Дешевий одяг як правило погано скроєний і тому його потім буде потрібно підігнати по фігурі. Якщо ж ти віддаєш перевагу дорогим речам, вони прослужать тобі довше, в тебе не буде відчуття що шафа забита і ти набагато полегшиш собі вибір, що одягнути, якщо обмежиш свій гардероб до, скажімо, 12 одиниць одягу. Головне він ідеально поміститься у валізи, а в подорожах - чим легша валіза тим краще. 

5. Усі жінки мають недоліки. Ти скажеш це не так, але дозволь мені тобі заперечити. Ти скажеш а хіба супермоделі не мають ідеальну фігуру та ідеальні параметри? Абсолютно ні, тому що і вони хоча й високі мають або некрасиві ноги або пласкі груди або надто довгі руки або зовсім не мають талії. Краса жінки криється в неї в середині і якщо вона любить себе попри те що усвідомлює свої недоліки лише тоді вона й може полюбити інших таких же недосконалих як і вона людей. 

6. Мас-маркет. Проблема сучасної жінки в тому що в її маленькому світі більше не шиють одягу на замовлення а також якщо й шиють то одяг і шиття виходить дуже дорогим, або кравчиня недостатньо вправною щоб підігнати одяг по фігурі. В світі готового одягу будь-яка сукня або піджак ніколи не сидітиме на жінці ідеально тому що немає двох однакових фігур так само як і немає двох однакових людей. Саме тому відомі французькі та італійські бренди так довго опиралися тому щоб випускати готовий одяг, кравці розуміли щоб одяг прикрашав жінку чи чоловіка він повинен бути пошитий за індивідуальними мірками...

Але як то кажуть гроші диктують тренди а не навпаки. І щоб вижити в цьому бізнесі одяг мав бути доступним. Або іншими словами стандартизованим, пошитим однаково. Це звісно не враховувало багато моментів а особливо те що жінка купуючи такий одяг стикалася з проблемою щоб підігнати його під себе, якщо ж вона цього не робила то одяг звісно і сидів не дуже добре. Але хто питав пересічну жінку що їй робити в цьому випадку? Одяг став дешевим, але неякісним в плані пошиття і підгону по фігурі. Жінці залишалося лише або перешивати уже готовий одяг або миритися з цим і носити як є. Або ж шити самостійно. І коли трикотаж не потребує підгону під фігуру але гарно лягає то з іншими елементами гардеробу цього не скажеш. Якщо ти носиш чорні прямі штани то вони мають бути ідеально скроєні, чого важко добитися від кравчинь (яких вчать по стандартам срср) або навіть серед відомих іноземних брендів. Теж саме можна сказати про піджак. Більшість а це 95% готового одягу який є в твоєму гардеробі потрібно перешивати. Саме тому в тебе може є лише одна або дві речі які тобі насправді подобаються з усіх речей в шафі. Так воно і є, я знаю це по собі. А якщо ти не кравчиня або не вмієш підшивати одяг що тоді тобі, простій пересічній жінці, робити?

Найпростіше позбутися старого одягу і купувати тільки той одяг який тобі дійсно пасує користуючись золотими правилами стилю. Є багато благодійних організацій які залюбки приймуть твій вживаний одяг. Може наступну власницю твій одяг радуватиме більше ніж тебе. Інший варіант це інвестувати свій час і кошти в книги, курси по шиттю. Але тобі доведеться вивчити як перешивати рукави дуже часта проблема (занадто широкі плечі), укорочувати піджаки і рукава (якщо ти маленька з короткими ногами довгі піджаки зроблять тебе ще меншою, тому твій ідеальний вибір це піджаки до талії), приталювати сукні та спідниці, перешивати виточки на грудях і багато чого іншого... Недаремно досвідчені кравчині говорять що пошити новий одяг набагато легше, ніж перешити старий (хоча немає нічого неможливого). Але вибір як завжди за тобою. Якщо ти не шукаєш легких шляхів, то навички шиття зекономлять тобі купу грошей яких би тобі довелося витратити на одяг який би ідеально лягав по твоїй фігурі (а якщо такого готового одягу не знайти - то і на вмілу (і дорогу) кравчиню яка б пошила його для тебе). 

Повертаючись до теми внутрішньої краси не можна обійти увагою нижню білизну. Адже її ніхто не бачить, але саме вона створює прекрасні жіночі форми, тому незалежно від того, яка в тебе фігура (навіть якщо ти струнка) коригуюча білизна потрібна завжди. Я її дуже люблю і вважаю що хоча б один комплект боді повинен бути в гардеробі кожної жінки. Коригуюча білизна робить форми сексуальними, а тебе впевненою в собі. Окрім того тобі потрібно правильно підбирати бюстгальтер. Дуже часто жінки не знають як це робити, а потрібно лише поміряти обхват грудей та обхват під грудьми. Розмір чашки (А, В, С, D) це різниця між обхватом грудей та обхватом під грудьми, а обхват під грудьми це цифра біля розміру чашки. Наприклад 80В означає що власниця такого бюстгальтеру має  обхват під грудьми 80 см, а розмір чашки В (тобто обхват грудей 93-95 см). Розмір чашки легко можна визначити використовуючи таблицю подану нижче. Дуже важливо правильно підібрати свій розмір бюстгальтеру. Що стосується трусів то зверни увагу на коригувальні труси, але оминай коригувальну білизну у вигляді шортиків, вона робить твої ноги коротшими і повнішими. 

Правила носіння прикрас такі ж самі як правила нанесення макіяжу. Недобір завжди краще за перебір. Так само як не можна виділяти одночасно губи та очі так само і з прикрасами не можна одночасно носити довгі великі сережки і кольє. Якщо одягнула сережки, то забудь про кольє і навпаки. Твоє завдання щоб чоловік дивився на тебе, а не на твої прикраси. 

І на останок, якщо ти вмієш гарно шити або перешивати одяг (дуже корисне вміння, до речі) або плануєш цього навчитися то ти повинна памʼятати які речі з легкістю можна перешити - а які практично нереально.

Легко перешити: укоротити штани, спідницю, піджаки, рукава, завузити талію в штанах або спідниці,переставити кармани, завузити пряму спідницю.

Складно, але можливо: змінити форму лацканів, змінити пройму рукава.

Неможливо перешити: змінити посадку штанів (саме тому штани завжди треба приміряти щоб вони сиділи на тобі ідеально), розширити шовкову або бархатну річ.

Details

Parent Category: Bonna Shejve Space

Category: Фінанси

Published: 03 January 2024

Hits: 226

Історія Соні починається у 1945 році після закінчення другої світової війни Масару Ібука відкрив свій магазин з ремонту радіо в Токіо. В наступному році до нього приєднався друг Акіо Моріта  і в 1946 році вони відкрили власну компанію "Токійська телекомунікаційна інженерна компанія", спочатку компанія займалася чим завгодно від рисоварок до електрогрілок, але одного разу Ібука прослухав запис на стрічковому магнітофоні. Цей магнітофон приніс йому офіцер японських військ як трофей (магнітофони винайшли у Німеччині у 1936 році), але навіть по закінченню війни ніхто ані в Японії ані в Америці не знав як це працює. Цей звук настільки його вразив і настільки був кращий за звук від дротяних магнітофонів що він одразу зрозумів що ідея має потенціал. Але йому ще потрібно було переконати двох бухгалтерів, тому що сума яку він просив на створення стрічкового магнітофону була немаленькою. Питання вирішилося після того як Ібука зводив двох бухгалтерів до ресторану і на повний шлунок скуштувавши кілька чарок саке - бухгалтери підписали документи. Так компанія Соні почала випускати магнітофони.

Інженери спочатку використовували магніт але він виявився надто потужним, потім знайшли потрібний порошок , потім зрозуміли що чим дрібніший порошок тим кращий звук. Так Ібуко навіть звернувся до косметичної компанії щоб вони допомогли йому подрібнити порошок. Знайшовся клієнт Курахаші який викупив перші 50 одиниць магнітофону (за ціною 120 тис єн за кожен) з ціллю перепродажу по 168 000 єн, але він не продав жодного екземпляру.

Будь скромним щоб навчитися в інших

Одним з цікавих моментів був учень музичної школи Огу, який дуже добре розбирався в музиці та магнітофонах. За його рекомендацією школа придбала один магнітофон Соні. Але протестувавши його вони виявили недоліки і навіть склали список того що має бути в магнітофоні так щоб це не спотворювало звук. Ібука був вражений знаннями Огу і запропонував йому бути неформальним консультантом, адже вони не могли зганьбитися як виробники магнітофонів перед учнем музичної школи який вказував їм на їхні помилки. 

Маркетинг

Продажі не матимуть успіху якщо потенційні клієнти не знатимуть як користуватися магнітофоном. Ібука та Моріка зрозуміли що незважаючи наскільки якісним і чудовим є їхній продукт незважаючи на усі удосконалення, магнітофони ніхто не купуватиме якщо вони будуть надто складними для користування. Якось Ібука натрапив на американський буклет "999 використання магнітофона" який розповідав де можна застосовувати магнітофон, у яких сферах. 

Ібука почав читати лекції по школах як спеціаліст міністерства освіти (якби він виступав під власним іменем  як співзасновник компанії Соні, то більшість людей не прийшла б слухати його лекції оскільки сприймала це як пряму рекламу). Але завдяки співпраці з міністерством освіти (Соні навіть безкоштовно позичала свої магнітофони для  вседержавних конференцій учителів) Ібука та Моріка зрозуміли, що ринок для своїх магнітофонів можна знайти шляхом навчання клієнтів. Це означає, що якщо ти вигадав якийсь практично новий продукт але його ніхто не купує, це не тому що він нікому непотрібний, а тому що ніхто не знає  як ним користуватися і чим він може бути корисним. Іншими словами пропозиція породжує попит. Розкажи про свій продукт і знайдуться ті, що захочуть його спробувати. 

Одного разу Ібуко помітив що практично всі його продажі магнітофонів зосереджувалися в одному районі Японії - Кюсю. Тут проживали багаті люди які отримали свої статки завдяки вугільній промисловості. Але сталося так, що потік грошей з цього регіону пересох і компанія опинилася на межі банкрутства і вижила лише завдяки тому що почала отримувати крихітні замовлення з інших регіонів Японії. Тоді Ібуко та Моріка зрозуміли що дуже ризиковано залежати від одного клієнта або навіть від японського ринку, набагато безпечніше продавати по всьому світові, оскільки всі клієнти не можуть одночасно збанкрутувати. Цей висновок актуальний також для малого бізнесу - з розвитком інтернету продавати свою продукцію по всьому світові стало дуже просто. 

"Чим ширший ринок, тим краще. Якщо так, то продаж лише в Японії може бути так само ризикованим. Безпечніше було б залежати від усього світу. " -  Моріта.

Іншим важливим уроком для Ібуко та Моріка стала конкурентна боротьба. Їхній винахід магнітофону і магнітної стрічки був захищеним патентом але строк цього патенту наближався до кінця і вони дуже боялися цього. Окрім того велика японська компанія Matsushita Electric  оголосила про свій намір виготовляти магнітофони. Вони боялися що ця компанія завдяки своєму капіталу просто викине їх з ринку. Єдиним їхнім козирем був пʼятирічний досвід у цій сфері та знання. Яким же великим було їхнє здивування що навіть після того як інші компанії почали виготовляти магнітофони  - їхні продажі збільшилися замість того щоб впасти. Це пояснюється тим, що великі компанії вкладаючи гроші в маркетинг і рекламу розвивали ринок і більше споживачів починали розуміти корисність магнітофонів і тому купували їх. Тому конкуренція може бути вигідною для маленької фірми якщо вона зайшла на новий для себе ринок.  

Як закінчити проект 

Моріта розумів що магнітофон який у них є надто громіздкий і в такому вигляді як він є його надто важко продати для домашнього користування. Тому він відправив свою команду інженерів на курорт з гарячими джерелами і закривши їх у готельному номері наказав не повертатися поки не закінчать проект домашнього магнітофону.  Моріта розумів що якщо інженери будуть працювати в офісі то неодмінно будуть змушені відволікатися через телефонні дзвінки або зустрічі. Він хотів щоб вони були сфокусовані виключно на продукті. Так народилася модель магнітофону Н (для домашнього користування). 

А у 1955 компанія Моріта та Ібуки випустила перше транзисторне радіо Sony TR-55 та  TR-72, яке стало хітом 60-тих. У 1957 році компанія випустила найменше "кишенькове" радіо всього 11*7*3 см, яке здобуло світову славу. У 1961 Соні придумала кольоровий телевізор Trinitron. Це стало причиною світового лідерства компанії в галузі виробництва телевізорів аж до 2006 року. У 1969 році компанія випустила перший касетний плеєр, а в 1981 здійснила революцію в галузі аудіозапису - випустивши перший компакт-диск плеєр і створивши цифровий формат аудіо. У цьому ж році Соні випустила першу цифрову відеокамеру. 

У 1991 році компанія придумала літіо-іонні батарейки , у 1998-99 роках - флешки та SD-карти. У 2006 компанія придумала Blu-ray диск формат. Така велика кількість інновацій і це стосується лише однієї компанії. Неймовірно.

Шпигунська розвідка Ібуки

Навіщо бізнесмени літають в інші країни? Зовсім не для того щоб підписувати контракти, але для того щоб розвідувати інформацію. Попит компанії Sony обмежувався лише школами та вузами тому Ібука полетів в Америку щоб розвідати як американці використовують магнітофони, щоб можливо і собі так зробити в Японії. Він був розчарований, ба навіть більше в Америці магнітофонами рідко користувалися, а в школах Америки про цей винахід взагалі нічого не знали. Це якісно відрізняло японські школи в яких магнітофони були дуже популярними саме завдяки компанії Соні. Не знайшовши ніяких нових способів використання магнітофону, Ібука вирішив виготовляти транзистори сплачуючи роялті американцям. Міністерство промисловості відхилило проект зважаючи на те що американська валюта була в дефіциті а роялті доводилося платити в доларах США. Але американська компанія дала дозвіл на виробництво транзисторів для Соні. Ібука у це не міг повірити, Соні була дуже маленькою компанією порівняно з Вестерн Електрік тому Ібука боявся що американці можуть передумати.  

Повір у себе

Акіо Моріта ніколи не вважав що їхня компанія коли-небудь зможе продавати свою продукцію на світових ринках. І хоча він з тремтячою рукою підписав контракт щодо виробництва транзисторів але не уявляв собі як взагалі це можливо. Але подорожуючи Європою він відвідав Голландію яка нагадала йому його батьківщину. Це була сільськогосподарська країна в якій більшість їздило на велосипедах. Лише Філіпс виділявся, а він власне почав з того, що виготовляв електричні лампочки - згодом перетворив свій маленький бізнес на потужну компанію, Моріта зрозумів що навіть у такій аграрній країні можна розвивати технології і якщо у Філіпса все вийшло - то вийде і в них, у маленькій Богом забутій Японії. Тоді він ще не знав наскільки пророчими виявляться його слова. 

Тоді перебуваючи в офісі компанії Вестерн Електрік йому настійливо рекомендували виготовляти слухові апарати але Ібука кинув виклик невідомості і вирішив виготовляти радіоприймачі - щось недороге і корисне, щось що могли б собі дозволити купити пересічні громадяни. Для нього провели кілька екскурсій по фабриці піч час яких Ібука все старанно занотовував все що побачив. Крім того у них були книги про транзистори завбачливо привезені з Америки Морітою. Жодних верстатів або технологій (на той час транзистори використовувалися лише в оборонній сфері і коштували дуже дорого) і як завжди Ібуку це не зупинило і він почав усе з нуля. Дуже швидко йому вдалося зробити перший транзистор!

Ібуко вдалося переконати банк виділити їм кредит (а що транзистори насправді лише замінники трубкам?), і вони відкрили свій перший завод Сендай прямо на рисових полях. Єдиною втіхою було те що він розташовувався недалеко від університету і багато науковців приймали участь у розробці транзисторів. Ібука дуже хотів створити перше в світі транзисторне радіо, але його випередили конкуренти зі - США - у грудні 1954 року у різдвяний сезон американська компанія Regency  випустила перший раідоприймач.

Бренд важливіший за великі гроші

Ібука був другим, він поїхав у США щоб представити свою модель під брендом Sony і отримав замовлення на 100 000 одиниць. Але замовник хотів випустити ці радіоприймачі під власним брендом. Моріта відмовився хоча це для компанії було дуже велике замовлення, але вони не дозволили іншим скористатися плодами їхньої праці. Клієнт з презирством сказав: "Хто чув про Sony? Наш бренд має світову репутацію з 50-річною історією." На що Моріта спокійно відповів: "П'ятдесят років тому, скільки людей знали ваше ім'я?" Більшість японських виробників  в той час продавали свою продукцію в США під торговою маркою американського виробника. У ті часи єдиною японською продукцією, яка сама по собі приймала як високоякісні предмети, були камери Nikon та Canon. Це зрештою було правильним рішенням для компанії, оскільки того ж року від аномальної спеки коробка радіоприймача (у всіх 100 екземлярах) зіпсувалася і вони були змушені замінити її на міцніший матеріал.

Створення нової ніші

Ібуку та Моріто попереджали про те що вони не матимуть успіху ввійшовши на ринок на такій пізній стадії (оскільки 74% японців уже мали дротове радіо). Але це не зупинило власників, адже транзисторне радіо Sony було мобільним і його можна було взяти з собою в дорогу. 

Реклама майже безкоштовна

Ібука вирішив розмістити неоновий знак бренду прямо перед Новим роком. Він не шкодував грошей, хоча  це обійшовся йому у кілька мільйонів єн. Але знак був унікальним тому всі телеканали Японії транслювали його на Новий рік. Це була супер-реклама, яка окупилася в один день. 

Ще одним прикрим випадком який став квитком фортуни для Sony - стало пограбування їхнього складу у США. Грабіжники не взяли нічого окрім 4000 радіоприймачів компанії принісши їм збитки на 100 000 доларів. Наступного дня у всіх заголовках американських газет звучало тільки одне слово Sony. З Ібуко навіть почали жартувати як він додумався провести настільки успішну і безкоштовну рекламну кампанію своїх радіоприймачів. Ібуко тільки знизував плечами. Випадок панує над людьми. 

Втрата позицій Sony у світі, причини і способи виправлення

 Протягом багатьох років компанія Sony тримала пальму першості у світі завдяки високій якості та інноваційним ідеям, але в останні роки двадцятого  і початку двадцять першого століття конкуренти перегнали Sony. Які ж помилки зробила така успішна інноваційна компанія яка почала отримувати збитки? Передусім варто окреслити на яких ринках працює компанія Sony: 1) ринок приставок, де вона займає лідируючі позиції саме тому тут доцільна співпраця з стрімерами та такою платформою як Twitch 2) ринок аудіо-техніки. Здавна продукцію Sony цінували за високу якість звучання, але зараз на ринку диктофонів Sony плентається в кінці, тому що не може запропонувати диктофон для звукозапису професійного рівня, а смартфони та айфони замінили аудіоплеєри тому всесвітньо відомий  Sony Walkman став нікому непотрібним 3) ринок електронних книг. Варто відмітити, що саме Sony придумала першу книгу на електронних чорнилах яка навіть зараз через 12 років після припинення продажів перевершує електронні книги Amazon Kindle, Kobo, Nook (можливість слухати аудіо, необмежена кількість форматів для читання, можливість конвертації книги в інший формат, можливість встановлення додаткових програм). Але Sony несла великі збитки оскільки доцільно випускати електронні книги якщо в тебе є магазин з продажу книг, саме тому на ринку електронних книг залишилося не так багато гравців як раніше.

Головною помилкою Sony було згортання виробництва, навіть за сучасних умов їхні б книги мали б невеликий але стабільний попит, люди люблять читати і не люблять коли їм навʼязують формати або покупки. Цього всього не було в Sony. Іншою помилкою було згортання виробництва і продаж підрозділу з виготовлення ноутбуків Sony Vaio. Причиною для цього послужив скандал коли один з ноутбуків вибухнув через батарею. Вийшовши з цього ринку Sony звільнила місце для інших  (зокрема китайських) гравців які цим і скористалися. Мудрим рішенням було б створювати ноутбуки для вузькоспеціалізованих спеціалістів (скоротивши обсяги виробництва і збільшивши ціну), а не закривати цілий підрозділ. Sony також продає на ринку бездзеркальних  фотоапаратів, на цей ринок вона вийшла недавно і її продажі значно нижчі за продажі таких японських компаній як Nikon, Canon, Fujifilm, Olympus. Щоб закріпитися на цьому ринку компанії потрібно запропонувати споживачеві більше за ті самі гроші. Чудовим прикладом такого маркетингу є компанія Макдональдс. Тобто чого хочуть клієнти? Для чого вони використовують свої фотоапарати? Наприклад, якщо більшість клієнтів це непрофесійні фотографи які купують фотоапарати щоб робити відео або фото в інстаграм або короткі ролики на youtube, то вони б вимагали більше компактності, їм також знадобиться хороший диктофон для якісного запису звуку. Якщо ж вони роблять фото, то вони б зраділи якби мали можливість його відразу роздрукувати ніби на фотоапараті моментальної зйомки. Це здається додатковими витратами, але в довгостроковій перспективі такі витрати окупляться стократно. Важливо, не те що ти несеш збитки у короткостроковому періоді, а лише те, як довго ти на цьому ринку. Збитки виникають лише тому що в компанії бракує креативних ідей і маркетингової стратегії, Sony насправді не аналізує хто її покупці і як їм догодити. Окрім того, Sony продає смартфони (на андроїді) та має платформу з продажу потокового відео та музики. Стратегічно для Sony продавати смартфони не з власною операційною системою невигідно, але варто надати можливість покупцеві самому вибирати на якій системі працювати. З розвитком інтернету телевізори перестали бути актуальними, і компанії варто було б сфокусувати свою увагу саме на моніторах наприклад для журналістів і письменників. 

Details

Parent Category: Bonna Shejve Space

Category: Фінанси

Published: 13 November 2023

Hits: 245

• бізнес
• успіх
• історія успіху
• маркетинг
• twitch
• потокове відео
• justin.tv
• стрімінгова платформа

"Ми - це те, що ми вибираємо, побудуй навколо себе велику історію." - Джефф Безос

 Я завжди вважала Джеффа Безоса одним з найрозумніших людей світу (без перебільшення) і саме він викупив  Twitch коли ще більшість людей навіть не здогадувалася про існування цієї стрімінгової платформи. Сказати що Джефф Безос був єдиним покупцем було б неправдою, на компанію також поклали око   засновники Google Ларрі Пейдж та Сергій Брін. Але я рада що саме Емет Шер та Джастін Кан зробили правильний вибір на користь Amazon (Amazon не пропонував вищу ціну, але навіть нижчу, тому справа не в ціні а в самому підході до бізнесу). Дякуючи цій покупці Джеффа Безоса ми насправді маємо можливість насолоджуватися якісною стрімінговою платформою. Навіть якщо порівнювати з Youtube  Twitch  з легкістю перемагає всіх своїх конкурентів тому що  дозволяє скачувати власні стріми в найвищій якості (для порівняння коли ти завантажуєш стрім або відео на  youtube в Full HD, а потім хочеш сказати з власного Youtube каналу, Youtube запропонує тобі лише SD якість (в той же час твої відео на Youtube будуть в  Full HD якості). Якби Google викупив Twitch він би перетворив цю платформу ще на одного свого мовчазного клона. 

Засновники Justin.tv:  Джастін Кан, Еммет Шеар, Майкл Зібель, Кайль Фогт

Другий недолік Youtube порівняно з Twitch це обовʼязкова реєстрація акаунту через  Google пошту, яка має репутацію пошти з найгіршим обслуговуванням. Не дай Боже тобі забути пароль від пошти, Google вирішив не витрачатися на службу підтримки для безкоштовних акаунтів і твою пошту а разом з тим і канал буде заблоковано. І навіть через десятки років Google буде використовувати твої відео публікуючи там рекламу навіть якщо твоя пошта неактивна (у політиці компанії сказано що навіть за проханням власника (автора блогу або каналу) вони не видалятимуть відео або контент оскільки він несе певну цінність - однозначно що цінність для них). А підтвердити власний акаунт неможливо якщо втратив пароль, тому неетична поведінка Google відлякує багатьох користувачів і саме тому  icloud (apple) залишається найпопулярнішим поштовим сервісом у світі (у них навіть безкоштовні акаунти мають технічну підтримку - це 65% проти жалюгідних 20% у  Google разом з Youtube). Третьою перевагою Twitch є відсутність реклами, якою заполонили ролики і стріми Youtube з метою максимального прибутку з будь-чого.

"Важко працюй, радій і роби історію" - Джефф Безос

Багатьох відлякує те що Twitch зберігає відеозаписи лише протягом 7 днів (для непартнерів) в той час коли на Youtube відеохостингу можна зберігати скільки завгодно (але виключно для потреб Youtube). Як на мене краще вже 7 днів у високій якості (відео яке ти можеш потім скачати) аніж безмежно довго (але не зможеш скачати у високій якості з власного відеоканалу, а у випадку якщо забув пароль - твої стріми і відео будуть власністю Youtube і Google). Тому якщо ти маєш канал з дійсно цінним контентом то краще його зберігати в  Dropbox або на власному жорсткому диску. 

Justin.tv додаток для iPhone

Але повернімося до Twitch і історії його заснування.  Twitch який ми знаємо тепер спочатку називався Justin.tv і це був стрім з життя американця Джастіна Кана (24/7). Його навіть тролили спочатку і надсилали на його адресу різні покупки які він не замовляв. Але гіркі пілюлі які йому підкинуло життя з лихвою підсолодив надзвичайний успіх ідеї коли він разом зі своїм співзасновником Еметом Шеаром подалися на YCombinator (венчурну компанію яка відбирає стартапи та інвестує в них). Вони зуміли побачити всю цінність ідеї (так саме ідеї а також мудрість співзасновників і вклали в неї кошти). Джастін Кан та Емет Шеар коли придумали Justin.tv були студентами і навчалися в Єльському університеті, йшов 2007 рік (так! студенське життя це не лише штудіювання книжок та вечірки але й створення власних стартапів!). Потім на Justin.tv вони вирішили дозволити іншим людям також вести свої стріми і бізнес як то кажуть закрутився. Емет та Джастін поділили стріми на категорії але помітили що в одній з категорій стріми були найпопулярнішими - це була категорія відеоігор. 

Тому вони вирішили перенести стріми відеоігор на інший сайт який і назвали Twitch ( до речі як на мене дуже вдала назва!) у 2011 році. Вони вирішили сфокусуватися виключно на тематиці відеоігор. Уже через три роки Twitch мав понад 45-мільйонну аудиторію тільки в США і вважався четвертою за інтернет-трафіком платформою в Сполучених Штатах (перед ним були лише такі корпорації-гіганти як Apple, Netflix, Google). Засновники перейменували власну компанію на Twitch а Justin.tv закрили. Хоча згодом все ж таки додали інші категорії до Twitch (сенс було виділяти одну категорію тоді?) Я вважаю що  додавання нових категорій у Twitch пішло однозначно їм на користь і було правильним бізнес-рішенням. Оскільки (наприклад категорія "жива музика" збирає насправді аншлаги і можливо це один з найпростіших і найдоступніших способів заробітку для маловідомих співаків та музикантів - оскільки завдяки програмі "афілійований" або "партнер" Twitch ділиться заробітками від підписки на канали що насправді виливається у цифри з пʼятьма, ба навіть з шістьма нулями). Тому якщо ти талановитий музикант або співак -Twitch допоможе тобі пристойно заробляти навіть не виходячи з дому.

У 2014 році Джефф Безос, засновник Amazon викуповує Twitch за 970 млн доларів з такою умовою що не буде втручатися у внутрішню політику компанії, а її співзасновники залишаться на керівних посадах у Twitch. ЦЕ було насправді дуже мудрим рішенням (якщо порівняти з  Yahoo яка викуповуючи будь-яку успішну інтернет-компанію за 3-4 роки перетворювала її на банкрута своєю невмілою політикою - політика невтручання здається в цьому випадку справжнім благословенням від Бога). 

Отримавши відмову від Twitch засновники Google  не відмовилися від ідеї стрімінгової платформи але дорости до Twitch і тим паче стати першим у стрімінгу ігор їм не вдалося тому уже в 2019 році вони закривають Youtube Gaming визнавши свою поразку. Натомість вони в Youtube відкривають можливість стрімінгу а також домовляються з Twitch щоб стрімери могли   імпортувати свої стріми до Youtube відео хостингу. З одного боку це здається крутою ідеєю для стрімера (оскільки він стане популярнішим) але з другої сторони не забуваємо що  Google думає виключно про власні інтереси і не зважає на інтереси стрімерів. Саме така агресивна споживацька політика щодо контенту з боку  Google змушує мене задуматися чи варто взагалі звʼязуватися з Youtube і Google? Мені здається було помилкою з боку співзасновників дозволяти стрімерам експортувати власні відео з Twitch до Youtube. Щось подібне колись давно зробила компанія Yahoo поставивши пошукову систему Google у себе на головній сторінці. Платою за помилку було те що компанія фактично втратила популярність як пошукова система а її найкращий з сервісів (електронна пошта) занепав.  

 Але повернімося до успіхів Twitch. Станом на жовтень 2023 року Twitch займав 37 місце у світі за відвідуваністю і 20.26% трафіку припадало на Сполучені Штати Америки, 7.08% - на Німеччину та 5.49% на Північну Корею. Twitch стає дійсно популярним!

 Найбільш відвідуваними категоріями у Twitch є "Відеоігри", "Просто розмови", "Музика", "Спорт", "Звуки" (коли люди видають певні звуки і нічого не говорять, дивно чи не так?), "Створення та програмування відеоігор", "Шахи", "Покер", і звісно "Басейни, ванни та пляжі" (!). Twitch зробив певні лейбли (ярлики) які зобовʼязані вказувати стрімери якщо стрімлять контент сексуального характеру, азартні ігри або тютюнопаління чи грубі розмови.  Перед показом цих стрімів зʼявляється попередження про  потенційно небажаний контент і якщо глядач всеодно хоче переглянути -  Twitch дозволяє йому це зробити. 

Наприклад у категорії "Спорт" відбуваються трансляції футбольних матчів, матчів з хокею та інших спортивних командних  змагань і це дійсно одна з найпотужніших категорій у Twitch. Адже всі зрештою дивляться футбол. Так, Національна футбольна ліга та Національна баскетбольна ліга підписали контракт з  Twitch щодо трансляції власних матчів, через рік у 2019 до них приєдналася асоціація з реслінгу (бойові мистецтва) та хокею.

Варто зазначити, що ще у першій версії  Twitch  під назвою Justin.tv були спортивні трансляції (часто неліцензійні) що і зробило  платформу популярною в США уже з перших днів її відкриття.  Саме тому в майбутньому звичайним стрімерам доведеться конкурувати з професійними гравцями, що транслюють масові заходи такі як спортивні ігри, ток-шоу та перегони, що робить битву за глядача ще більш виснажливою.

В такому випадку якою має бути стратегія індивідуального стрімера на  Twitch?

Сприймай свій стрім як бізнес і використовуй бізнес-підходи до створення стріму

1) будь унікальним. Головне в бізнесі -зайняти нішу, про яку ще ніхто не знає. Хто перший зайняв - отримує все. Проведи аналіз стрімів на тему яка тебе цікавить і визнач чи вони стрімлять те ж саме що й ти? Якщо твій стрім нагадує десятки інших - чому людям йти саме до тебе?

2) визнач ціль - навіщо тобі стрім (цілей може бути тільки дві 1) для маркетингу власних товарів  2) для маркетингу себе як  бренду. Якщо твоєю метою є перша ціль - тобі доведеться публікувати цікавий науково-пізнавальний матеріал для аудиторії (реклама вже більше не працює). Наприклад, якщо ти наприклад виготовляєш ексклюзивні вечірні або весільні сукні ручної роботи, ти можеш показати колекцію своїх робіт або те над чим ти зараз працюєш додавши на свою сторінку на Twitch посилання на твій магазин. Тоді люди зможуть купувати твої речі дізнаючись про тебе особисто. Саме так стають відомими дизайнерами одягу (раніше робили показ колекцій і рекламували в дорогих журналах але зараз Twitch фактично перемішав усі карти, адже тепер стати відомим дизайнером або музикантом набагато простіше - достатньо мати акаунт на Twitch.

Якщо твоєю метою є друга ціль - тобто ти рекламуєш себе як бренд тобто які послуги ти надаєш (спів - ти хочеш стати відомим співаком або співачкою, почуття гумору - ти хочеш стати відомим коміком або професійні знання  - наприклад художник-дизайнер).

Гарним прикладом збільшення клієнтської бази є дизайнери які в режимі онлайн показують як вони малюють свою роботу. Якщо клієнту сподобався якийсь стрімер-дизайнер він безпосередньо контактує з ним щоб замовити дизайн власного бренду.  На жаль більшість стрімерів не можуть відповісти чітко на питання навіщо вони стрімлять, а це найголовніше усвідомити навіщо тобі це все. Адже робота на Twitch займає багато часу та енергії а також інвестицій в обладнання.

3) продовжуй працювати навіть попри те, що не отримав успіху. Успіх у бізнесі це 99% поту і лише 1% удачі. Тобі потрібно бути терплячим і не здаватися навіть якщо ти не бачиш результатів своєї роботи протягом кількох років трансляцій. Саме тому ти маєш постійно тримати в голові відповідь на питання: "Навіщо ти на Twitch?" Адже Twitch це надовго. 

Політика сервісу Twitch видається більш ніж просто хорошою. Стрімер отримує 50% від усіх підписок (афілійований), партнери ж отримують 70% від підписок на перші 100 000 дол, а потім 50% від підписок). У Twitch діє заборона на відео записане з CD, а також на музику або фільми які не належать стрімерам і захищені авторськими правами. У Twitch також заборонено виставляти логотип  спонсора який займає більше ніж 3% простору екрану. Twitch також блокує канали які розповсюджують ненависть та образливу мову або контент відверто сексуального характеру, порнографії (в тому числі і ігри). Наприклад акаунт Дональда Трампа було тимчасово заблоковано через те що він поширював образливу мову і мову ненависті під час його президентської кампанії. У звʼязку з тим, що на Twitch часто крутять ліцензійну музику відомих виконавців компанія зіткнулася з позовами про порушення авторських прав (саме тому вирішенням проблеми стало те що спеціальна програма вимикає ліцензійну музику в збереженому ролику який доступний для перегляду протягом 7 або 60 днів (але не під час стріму) 

Як Amazon заробляє на Twitch?

Amazon має програму Amazon prime для тих хто постійно купує на Амазоні є програма яка дозволяє суттєво зекономити на доставці товарів. Суть її полягає в тому що ти платиш наперед певну суму а потім купуєш товари з безкоштовною доставкою. Вигода  полягає в тому що ця програма окуповує себе уже на третій покупці. Окрім того підписники  Amazon prime відтепер мають можливість отримувати безкоштовну підписку на Twitch prime (сервіс підписки на стрімерів, які стрімлять тільки для підписників). Стрімери також можуть підключитися до програми Amazon Associate яка дозволяє заробляти комісію на товарах які були продані на Амазоні (система працює так що коли стрімер публікує посилання на певний товар на своєму каналі а глядачі купують цей товар на Амазоні, то стрімер отримує комісію). Іншим можливим варіантом є публікація перед стрімом Списку Бажань від Амазону. Спочатку тобі потрібно створити список бажань у себе в акаунті на Амазоні а потім поділитися цим посиланням з глядачами  (для цього у Twitch навіть є спеціальний додаток). 

Окрім того зараз Джефф Безос  запустив рекламу для роздрібних продавців Amazon в тестовому режимі (працює лише в США та Канаді та Європі (Франція, Іспанія, Італія, Німеччина, Великобританія), за допомогою цього інструменти продавець може рекламувати свій товар на будь-чиїх стрімах (коли глядачі окрім самого стріму змушені переглядати рекламні ролики).  Раніше стрімери отримували пропозиції від брендів і співпрацювали з ними отримуючи 100% від гонорару, Twitch нічого не отримував від цього, тому  Amazon сподівається заробляти на рекламі під час трансляції потокових відео.  Ця ідея не нова. Саме так працює наприклад Youtube додаючи рекламу до кожного ролика.

Що корисного зробив Twitch?

Twitch використовується не тільки щоб розважитися (або поговорити) але й для того щоб зробити щось корисне для суспільства. Так можна згадати канали які навчають (безкоштовно онлайн) наприклад навчитися малювати, писати код, шити або аналізувати акції. Окрім того, завдяки Twitch французькі стрімери Zevent змогли  зібрати понад 30 млн доларів протягом останні 7 років, які пішли на благодійність (допомога дітям, очищення океану, французький Червоний Хрест)

Details

Parent Category: Bonna Shejve Space

Category: Фінанси

Published: 03 November 2023

Hits: 298

• бізнес
• історія успіху
• rakuten
• мережа
• електронна комерція
• Kobo
• електронна книга
• міжнародна компанія

"Коли ти відкриваєш компанію, ти робиш більше ніж просте заробляння грошей, ти стаєш лідером а твій бренд - символом твоїх цінностей, так само важливий як національний прапор" - Хіроші Мікітані

Історія заснування компанії Rakuten почалася з невдоволення. Хіроші Мікітані успішний банкір і випускник MBA  Гарвардської школи бізнесу в один момент втратив все - в той час коли він просиджував в своєму кабінеті за компʼютером стався землетрус який забрав життя його родини, близьких і друзів. Фактично він єдиний залишився живий. Хіроші  залишає монотонну роботу банківського працівника і відкриває власний електронний майданчик для онлайн-магазинів. Це був 1997 рік Хіроші разом з двома друзями вклали власні заощадження у сумі 250 000 дол. і заснували онлайн-платформу для комерції MDM, яку потім перейменували на Rakuten (1999) що в перекладі з японської означає "оптимізм". Хоча варто зауважити що Хіроші не дуже сподівався на успіх своєї компанії оскільки такі акули бізнесу як Amazon вже працювали в Японії.

Спочатку на платформі було лише 13 магазинів і всі вони належали його знайомим і друзям. Щоб заохотити людей реєструвати свої магазини на платформі Хіроші поставив ціна набагато нижчу за ціни Amazon. Він буквально разом зі своїми шістьма співробітниками ходив по роздрібних магазинах і умовляв їх реєструватися на своїй платформі. Припущення полягало в тому що скептичні продавці роздрібних магазинів більше довірятимуть працьовитому хлопцеві у звичайному повсякденному одязі ніж його банківському колезі у вишуканому костюмі за 5000 доларів. 

Але Хіроші ніколи не думав про Rakuten як виключно японську компанію а завжди націлювався на міжнародний ринок. Так від самого початку заснування він запровадив курси англійської мови обовʼязкові для всіх працівників. В ті часи, в Японії мало хто приділяв багато уваги англійській мові а японці розмовляли виключно японською, але Хіроші знав що англійська це міжнародна мова і завдяки тому що персонал її використовуватиме у спілкуванні це розширить горизонти компанії далеко за межі Японії. Іншими словами, думай широко навіть якщо відкриваєш маленьку платформу електронної комерції орієнтовану виключно на внутрішній ринок. 

Дійсно те, що ми думаємо має велике значення на наші власну успіхи та досягнення. Після 26 років роботи компанія Rakuten може похвалитися своїми досягненнями - а саме: 28000 співробітників по всьому світові, має філіали в 30 країнах світу, щорічний дохід компанії складає 12 млрд доларів. Серед найбільших придбань за цей час - мобільний додаток Viber, канадський онлайн-магазин книг Kobo.

У 2000 році Rakuten  виходить на японську фондову біржу JASDAQ - на той час на платформі було 2300 онлайн-магазинів та 95 мільйонів переглядів на місяць що робило компанію одним з найбільш відвідуваних сайтів в Японії. Досягнувши успіху  на платформі Хіроші не зупиняється але проводить політику диверсифікації що дуже важливо для виживання бізнесу. А саме у 2021 він відкриває новий сервіс для резервування готелів. Однією з найвдаліших покупок була купівля фінансової компанії Aozora Card у 2004 році. Саме завдяки цій покупці уже у 2016 році понад 13 мільйонів людей володіли кредитними  картками Rakuten, а це означало, що близько 40% доходу Rakuten надходило саме від карток. Це зробило компанію Rakuten найбільшою компанією з онлайн-банкінгу та третьою найбільшою компанією з кредитування в Японії. У 2016 році вони також створили мобільний додаток Rakuten Pay який дозволяв оплачувати покупки через телефон.

Тепер японський ринок здавався затісним для Хірошо і він виходить на міжнародні ринки. Спочатку основною стратегією компанії була присутність на ринках інших країн - тому Rakuten викуповує майданчики електронної комерції в США (buy.com), Німеччини (Tradoria), Бразилії (Ikeda), Франції (Price Minister), Великобританії (Play.com). Але Хірошо прекрасно розумів що для того щоб створити потужний бренд потрібно не тільки пропонувати свої послуги електронної комерції але й самому продавати на своїх електронних майданчиках і дозволяти іншим людям це робити. Саме тому компанія Rakuten купує онлайн-магазин електронних книг Kobo разом з їхньою дочірньою компанією з виробництва пристроїв для читання Kobo ( раніше Sony ereader), завдяки цьому компанія виходить на ринок електронних книг і стає справжнім суперником Amazon, пропонуючи авторам продавати свої книги (а також аудіо-книги)  на своїх майданчиках. Розуміючи усю силу і привабливість відео Rakuten не обходить стороною і компанії з виробництва відео на вимогу - у 2012 році компанія купує іспанську стрімінгову платформу wuaki.tv, на якій можна орендувати, купити або оформити підписку на фільми (перейменована у Rakuten TV). 

У компанії Rakuten були спроби вийти також на китайський ринок, але діяльність компанії спочатку призупинили на півроку а потім узагалі заборонили (оскільки Rakuten представляла собою сильного конкурента для Alibaba майданчику електронної комерції). Одним з цікавих придбань компанії є сервіс голосових повідомлень та чату Viber. Треба розуміти що це доступ до багатомільйонної аудиторії Східної Європи (тому що переважно жителі східно-європейських країн користуються цим месенджером. Rakuten планує використовувати месенджер для просування власних продуктів. Цю стратегію можна порівняти з електронними книгами для читання від Amazon - компанія навмисне робить електронні книги дешевими і доступними адже саме вони відкривають їй доступ до людей, які захоплені читанням і саме вони гарантують що ці читачі будуть купувати на Amazon і надалі. Viber  нерозрахований на те щоб пропонувати читачам книги (адже читати на смартфоні дуже незручно і очі дуже втомлюються окрім того у Rakuten є для цього електронна книга  Kobo), але для того щоб дивитися відео. Саме тому що LCD екран розрахований на відео, а не на читання. 

У 2018 році компанія Rakuten купує страхову компанію Asani Fire and Marine. Це відкрило їй  необмежений доступ до готівки, а також розширення купівельної платоспроможності компанії, і нагадує де в чому стратегію Рея Крока (МакДональдс) коли той почав брати орендні платежі за користування землею під якими стояли франчайзингові магазини, і таким чином зміг викупити компанію у братів МакДональдс.

У цьому ж році  Rakuten заключає договір з американською мережею роздрібної торгівлі продуктами Walmart за якою компанія  Rakuten бере на себе зобовʼязання по поставці замовлень покупцям, а  Walmart зі своєї сторони просуватиме електронні книги  Kobo  Rakuten в своїй мережі. Це як на мене дуже цікава співпраця, коли два неспоріднені бізнеси (онлайн і офлайн) доповнюють один одного. Щось подібне можна також спостерігати в Apple, яка не відмовилася від своїх роздрібних магазинів-авторизованих сервісів, розуміючи якщо й зекономить у короткостроковій перспективі - то втратить звʼязок зі своїми клієнтами і майбутні прибутки  у довгостроковій. 

Пʼять секретів успіху від  Rakuten:

1. Завжди поліпшуй, завжди просувайся вперед.

На світі є лише два типи людей: перші - це ті, хто докладає зусиль, намагається щось зробити. Вони задоволені тим, що мають. Якщо раптом вони зазнають невдачі, вони швидко знайдуть виправдання і скажуть щось на кшталт таке: "Я зробив все що міг, я справді намагався це зробити". Другий тип людей - це "ті, хто досягають цілей". Вони присвячують своє життя тому, щоб завдання були зроблені. Якщо ти людина другого типу - то для тебе немає нічого неможливого. 

2. Будь професіоналом своєї справи.

Вибери сферу яка тобі до душі і присвяти цьому життя. Краще бути професіоналом в чомусь одному ніж невігласом у всьому. А для того щоб конкурувати в жорстокому світі бізнесу тобі доведеться працювати і вчитися в десять разів більше, ніж твої конкуренти. Успіх досягається кільки кровʼю і потом. 

3. Гіпотеза- Практика- Підтвердження - Успіх

Бізнес це не наука, а скоріше експеримент. Ніхто з засновників бізнесу ніколи не знав чи буде його бізнес успішним і чи буде він процвітати. Усе що у підприємця є так це його гіпотеза, припущення, яке може бути вірним або хибним. А для того щоб його підтвердити чи спростувати потрібно перевірити його на ринку, якщо припущення вірне, ринок щедро винагородить тебе за працю, якщо ж хибне, ти збанкрутуєш. Багато підприємців зупиняться напівшляху, перевіривши на практиці гіпотезу і зрозумівши що розрахунок був хибним вони швидко втрачають інтерес до бізнесу і більше не відкривають бізнесів. Але справжній бізнесмен розуміє що будь-який бізнес це безперервний пошук гіпотез і їх підтверджень або спростувань. Якщо одна ідея не спрацювала, наступна може спрацювати. Історія американських компаній показує, що за кожною успішною компанією стоїть низка невдач і банкрутств, дуже рідко коли бізнес-ідея стає успішною відразу. Тому дай своєму бізнесу другий шанс, якщо дійсно хочеш досягнути успіху. Ніколи не здавайся і не зупиняйся напівдорозі, але твердо йти до цілі незважаючи на перешкоди і невдачі. Досягають успіху лише наполегливістю а не геніальністю.