Як часто трапляється що діти наслідують своїх батьків, дідусів або бабусь у виборі професії. Цікаво, що саме так сталося зі мною і моїм братом. Мій дідусь - інженер лісового господарства - цю професію і обрав мій брат, а бабуся економіст - власне саме так я стала вивчати фінанси... І знайшла що це найкраща професія у світі! Сьогодні я розповім тобі про одного вельми відомого і вельми успішного фінансиста, який за допомогою своїх знань в економіці став дуже заможною людиною... Тому фінансист це не банальна професія - це ключ до багатства.
Уоррен Баффет отримав свою професію біржового маклера (або брокера) в спадок. Його батько був успішним комерсантом і показав майбутньому генієві фінансів як вигідно купити і найважливіше як вигідно продати ту чи іншу акцію.. Ще бувши дитиною у віці 6 років молодий Баффет продав вигідно своїм батькам 6 пляшок кока-коли, з тих пір у нього з"явилася традиція - щодня пити 6 пляшок кока-коли - на згадку про першу успішну операцію... Любов і пристрасть до цього пінистого напою Уоррен виявив також викупивши 9% акцій компанії Кока-Кола, а також він певний час входив в Раду директорів цієї компанії.
Ще у віці 11 років майбутній фінансист отримав дуже цінний урок з інвестування - якого не можна прочитати у підручниках з економіки, який не викладають університетські вчителі і який можна тільки отримати спробувавши "життя на смак" тобто ризикнувши власними грошима. Молодий Уоррен купив три акції на всі свої збереження та кишенькові гроші сестри а також позичивши у батька (вартість однієї акції тоді складала 38 доларів). Він з замиранням серця спостерігав за тим як після того як він купив ці акції вони впали до 28$. Він з жахом дивився на це падіння і чекав знову щоб акції піднялися в ціні. Як тільки вони виросли до 40 доларів він тут же їх продав і розрахувався з боргами.... і заспокоївся... Але не надовго... Через кілька днів ці акції виросли в ціна і досягнули 200 доларів.... Ось так молодий Уоррен отримав свій перший і найголовніший урок: "Терпіння винагороджується". Інший урок за який так дорого заплатив Уоррен отримав пізніше коли вже мав власну компанію. Він відкрито визнав що не інвестував у Волл-Март і це було однієї з його найбільших помилок. "Головне - міркував Уоррен- це не зациклюватися на своїх невдачах та програшах, інакше ти не зможеш тверезо мислити і приймати рішення, а коли ти невпевнений у власних силах це паралізує і ти більше нічого не можеш". Саме з усмішкою приймати власні невдачі - стало однією з сильних сторін Уоррена. Мені пригадується фраза ще одного відомого письменника та успішного оратора Дейла Карнегі який писав "Якщо вам трапився лимон, то зробіть з нього лимонад"... Так, насправді, якщо проаналізувати то кожна невдача насправді це перемога в тому сенсі слова що ми вчимося тільки на невдачах, на тому що завдає нам клопоту або неприємностей.... Тоді, щоб дуже сильно не засмучуватися нам просто потрібно сприймати це легко, так, я допустила цю помилку... так, це моя вина, але звинувачувати себе до кінця життя - і перетворювати своє життя на постійні тортури - це неправильно, навіть найбільшим грішникам прощаються гріхи... Набагато легше все відпустити. Щоб знову почати спочатку.
У віці 14 років юний Уоррен підробляв тим, що розвозив газети "Вашингтон пост" (Через десяток років він викупить цю компанію). Цікаво, як юний Баффет власне вів свій маленький бізнес. Він позичив гроші і на ці гроші купив велосипед і наручний годинник і за допомогою цього розрахував оптимальний маршрут і час для об"їзду будинків своїх клієнтів. Як виявилося таке сміливе і мудре рішення вилилося у додаткові прибутки і вже за рік юний бізнесмен назбиравши 1500 доларів купує земельну ділянку і відразу здає її в оренду. В 15 років хлопець почав вкладати гроші у ігрові автомати, які він встановлював в перукарнях для клієнтів, які нудьгують, чекаючи в черзі. До 17 років по закінченню школи у Уоррена було вже 5000 доларів які він заробив власним розумом.
Далі молодий Уоррен вклав ці гроші у найкращий з можливих варіантів - пішов вчитися на фінансиста. Його університетський викладач Бенджамін Грем учив що не можна ставитися до акцій як до азартної гри або навіть як до предмета статистичного аналізу, що було дуже поширеним на Уолл-стріт. Він наголошував що акціґ потрібно ретельно вивчати, їхню прибутковість та боргові зобов"язання, щоб знайти серед цих акцій недооцінені, купити і терпеливо очікувати коли їхня ціна відповідатиме реальній вартості. Слідуючи цим принципам Уоррен знайшов одну збиткову текстильну компанію Беркшір Хезевей (Berkshire Hathaway) , ринкова ціна на яку була 8 доларів а чистих активів на 19 доларів... Пізніше через кілька десятків років Уоррен розповідав про неї як про одну з найкоштовніших помилок в його житті, а оскільки галузь (текстильна) в США довгі роки перебувала у занепаді Уоррен перетворив цю компанію на інвестиційний фонд який і дотепер носить її ім"я.
Молодий Баффет розповідав у своїх мемуарах "Найкращий строк щоб продати компанію - це ніколи". Він ніколи не робив капітал на стрибках цін та не відслідковував біржові котирування. Для нього найважливішим було знайти хорошу компанію і тримати її акції якомога довше, інколи акції все ж потрібно було продавати (наприклад як це сталося у березні-квітні 2020 коли Уоррен продав всі пакети авіаліній, який уникав більшість свого життя). Як виявилося, це було мудре рішення, адже дивлячись на теперішні значення цих акцій важко назвати їх лідерами ринку або хоча б прибутковими. Середній строк акцій які перебувають у володінні інвестиційного фонду Уоррена Баффета - це 10 років. Це неймовірно довгий термін для біржових спекулянтів або інвесторів. Як правило всі позиції закриваються протягом 3-7 місяців.
Цікаво, що на робочому столі Уоррена є коробка з написом "Надто складно". Саме туди він відкладає всі звіти які йому незрозумілі. Протягом багатьох років Уоррен уникає ІТ компаній, вважаючи їхній бізнес незрозумілим і лише одного разу зробив виняток купивши акції IBM на яких втратив 2 мільярда доларів. Якщо проаналізувати теперішній портфель акцій Уоррена - то серед них можна знайти тільки одну технологічну компанію - це Еппл (Apple). Решта - це в основному банки, страхові компанії, кредитні сервіси та нафто-газові компанії. До недавніх пір у цьому списку також були авіалінії. Прибутковість фонду невелика (20%) зате дуже стабільна, цю прибутковість фонд тримає протягом багатьох років.
Уоррен Баффет до сих пір живе у своєму двохповерховому будиночку який купив в 1958 році в Омасі. Сам водить недорогий автомобіль та обідає у фаст-фуді. На прохання свого сина - купити йому ферму - він відмовив - він її купив, а потім здав сину в оренду. Перші сім років після відкриття свого інвестиційного фонду - він управляв ним зі своєї спальні. Зробивши свій капітал з нуля - Уоррен Баффет 80% свого капіталу пожертвував на благодійність. Він зізнається - що великі гроші не принесли йому щастя - навпаки "власність якою як ми думаємо ми володіємо - насправді заволоділа нами". Тому бажаючи щастя своїм дітям Уоррен відкрив благодійні фонди для управління для того щоб діти навчилися самостійно заробляти гроші з нуля і віддавати, адже "набагато приємніше віддавати аніж брати"... І в цьому, мабуть, запорука щастя.