Чи це можливо щоб цілий банк збанкрутував через одного трейдера цінними паперами? Так насправді все це відбулося  у 1995 році завдяки "зусиллям та допомозі" 28-літнього  амбітного Ніка Лісона. 

"Я мріяв стати трейдером. І я був неодиноким у своїх мріях. Будь-який банківський клерк мріє одного дня стати трейдером, вони знають що це єдиний шлях, щоб  заробити купу грошей і купити новий порш"

Заснований у 1763 році сером Францісом Барінгом Barings банк був найстарішим банком у Великобританії а також мав свої філії по всьому світові. Він обслуговував покупку США південної частини Луїзіани яку вони викупили у Франції, він був вибором номер один для держави а також мав купу нагород від королівської сімʼї яка також у них мала свої рахунки. У 1989 році банк найняв на роботу молодого Ніка Лісона  на посаду клірингового клерка у віці 22 років , але його дуже швидко за три роки підвищили до старшого трейдера банку по операціях з валютнимим фʼючерсами  на Сінгапурській міжнародній валютній біржі. Нік не мав права здійснювати торгові операції на біржі оскільки не мав на це ліцензії але оскільки він був успішним трейдером то керівництво закривало очі на цей нюанс. 

Нік був агресивним трейдером і у 1993 році він заробив на біржі 10% від усього річного прибутку банку Barrings в Сінгапурі. У 1994  ця сума виросла до 50%. Його вважали трейдером супер-зіркою, у своїй книзі "Rogue trader" (Трейдер-шахрай) він писав: " Нас усіх мотивували тільки прибутки і ще більше прибутків і я був зіркою яка тільки сходила" .  Згодом Нік отримав невеличкий збиток у своїй торговій діяльності в сумі 20 000 фунтів (за правилами банку він не міг переносити позицію на наступний день але він тримав її ось уже понад тиждень) і щоб не втратити репутацію вирішив приховати його на рахунку помилок трейдера який мав назву "88888" (вісім вважається щасливим числом в Японії а повторене 5 разів приносить удачу). Він займав одночасно дві посади - трейдера і людини яка оформляла всі папери повʼязані з трейдерською діяльністю і тому йому було легко приховати свої помилки в трейдингу. Окрім того він був одружений з співробітницею цього ж банку, яка навчила його всім тонкощам документобороту. Так протягом 3 років Ніку вдавалося майстерно приховувати величезні збитки, так що жоден з багатотисячних співробітників банку, ані знаменита аудиторська компанія Deloitte нічого не могла знайти.

 

У 1994 році ці збитки виросли до 208 мільйонів фунтів. Прибутки ж які отримував Нік він розміщував на особистих рахунках по всьому світові (35 мільйонів). До кінця лютого 1995 року збитки по торговим операціям Ніка сягнули 1,4 мільярда доларів що перевищувала більше ніж удвічі весь капітал банку Barrings. Він подвоював ставки щоб відігратися але ринок йшов проти нього (він тримав довгі позиції по індексу Nikkey), на додачу після землетрусу в японському Кобе індекс  стрімко пішов вниз. Нік намагався переламати його своїми обʼємами торгів і це йому майже вдалося але як на біду в Barrings  закінчилися готівкові гроші (банк висилав йому гроші на першу вимогу). 25 лютого Нік разом з дружиною Лізою тікає з Сінгапуру і залишає записку з коротким "Вибачте", а наступного дня 26 лютого найстаріший банк Великобританії оголошує про своє банкрутство. Банк спочатку хотіли продали на будь-яких умовах - і тут же знайшовся покупець султан Брунея - але через чотири години детальніше ознайомившись зі звітами він відмовляється від угоди. (Нік же разом з дружиною сідають в літак і летять в столицю Сінгапуру щоб  провести день народження в готелі а потім тікають в Малайзію, Таїланд а згодом в Німеччину, звідки його депортують назад до Сингапуру. Його засуджують до 6,5 років увʼязнення, але за хорошу поведінку та у звʼязку з раком шлунка випускають на волю через 3,5 роки. Всі ці роки які він провів у вʼязниці він пише свій бестселлер "Трейдер-шахрай" (1997) який приніс йому роялті 200 тисяч фунтів, а також частку в 7 мільйонів фунтів за екранізацію книги. Дружина Ліза обурившись надто відвертими зізнаннями Ніка про їхнє інтимне життя розлучається з ним. За мотивами книги в Голівуді знімають фільм "Аферист" (1998). Після вʼязниці Нік не повертається більше до Великобританії але оселяється в Ірландії де одружується вдруге.  Його запрошують з лекціями в різні університети та на конференції (за одну участь у конференції Нік просить 100 000 фунтів) . Цікаво й те, що банк Barrings після банкрутства купила датська група компаній ING за 1 фунт, так безславно зник британсьий банк з історією понад 233 роки, а піджак який був на Нікові Лісоні (коли він працював торговцем цінними паперами на Сінгапурській валютній біржі) був проданий на аукціоні за 21000 фунтів. Нік ще й досі торгує на біржі,  але тепер уже на свої власні гроші. 

Це сторія про те як жахливу невдачу однієї особи вдалося перетворити на цікавий та захопливий фільм та книгу та заробити на цьому великі статки.  Для трейдерів як на мене головний урок який Нік Лісон може нас навчити полягає в тому що ризик збільшується пропорційно позиції - чим чим більшою сумою грошей ти ризикуєш тим надійніші і безпечніші активи повинен обирати - приклад сучасні бізнесмени які мають велиі кошти більшу частину своїх заощаджень вкладають саме у короткострокові державні облігації. Ще з часів Джессі Лівермора консервативний інвестор інвестував не більше 50% свого капіталу в акції, решту в облігації та готівку. Я вважаю, що на ризикові операції з акціями та деривативами потрібно вкладати до 8-9 % від усього капіталу. У випадку програшу цю суму потрібно змешити вдвічі.