Ця історія про те як найрозумніший випускник Гарвардської школи бізнесу (входив в топ 5% випускників) приголомшив весь світ створивши велику фінансову піраміду яка коштувала  простим робітникам втратою своїх робочих місць та пенсій, інвесторам втратою інвестицій а самому  Джеффрі Скіллінгу 14 років увʼязнення. Це було найбільше банструство компанії в історії Америки і понад 4000 людей втратили свої робочі місця.

Ця історія почалася з того що засновник і президент компанії Кеннет Лей обʼєднав дві компанії створивши Enron (Houston Natural Gas Company та InterNorth Incorporated) у 1985 році. Дуже скоро компанія стала енергетичним трейдером та постачальником води та інтернет-ліній. Вони скористалися тим що США вирішили випробувати ідею ринкових цін на ринку енергетики і почали спекулювати на цьому. В той час випускник Гарвардької бізнес-школи Джеффрі Скіллінг працював у компанії  Mc-Kinsley та консультував Enron. Кеннету Лею настільки сподобалися його ідеї що він призначив молодого Скіллінга на посаду управлючого відділом компанії Enron Finance Corporation, він же очолив компанію після того як Кеннет Лей вийшов на пенсію.  В той час Джеффрі був одним з  наймолодших партнерів в Mc-Kinsley. 

На фото Кеннет Лей та Джеффрі Скіллінг (зліва направо)

 Використовуючи метод ринкової вартості у своїх звітах Скіллінг подавав неіснуючі прибутки базуючись на тому що він побудував електростанцію (яка за проектом повинна приносити ці прибутки). Таким чином він вводив в оману багатьох інвесторів, насправді компанія довгий час була збиткова і щоб якось протриматися на плаву вони змушені торгувати електроенергією що викликало незадоволення жителів Каліфорнії які повинні були платити дуже високі ціни (трейдери Enron навмисне піднімали ціну і грали на волатильності ринку). Enron створив газовий банк який купував газ та нафту у постачальників і продавав її роздрібним покупцям. У 1995 році Enron було визнано як найбільш інноваціну компанію світу за версією журналу Fortune.У 1997 році Enron купує Portland General Electric Corp. за 2 мільярди доларів. Жоден з цих проектів не приносив компанії жодного зиску, вона витратила мільйони доларів і все намарно. Один з іноземних проектів який став дуже успішним було будівництво елетростанції на газу у Великобританії, Великобританія традиційно користувалася вугіллям для забезпечення своїх енергетичних потреб але часи змінилися і видобуток вугілля ставав все дорожчим і дорожчим, Великобританія купує газові родовища у Північному морі і цим шансом скористався Джон Вінг (в якого помічницею була Ребекка Марк), у нього було природжене чуття до прибуткових проектів, чого бракувало його помічниці. Згодом Вінг залишає компанію і Ребекка продовжує його справу. Вона доводила прект до завершення, але він ніколи не ставав прибуковим. Таким проектом було будівництво електростанції, яка б працювала на нафті та скрапленому газі в західноіндійському штаті Махарашта. 

Будівництво електростанції в Індії було дуже дорогим проектом. Багато жителів Індії підключалися до мережі поза лічильниками, фактично не платячи за елетроенергію ні копійки. Політики не спішили зі штрафами та покараннями,  адже ці люди складали велику частину їхнього електрорату і це могло суттєво позначитися на виборах. Жителі Індії могли б просто не проголосувати за того кандидата, який би виступав за введення штрафних санкцій. У цій культурі Enron  будує свою багатомільярдну електростанцію під керівництвом Ребекки Марк. Згідно домовленості влада Індії мала щорічно оплачувати Enron 1,3 млрд доларів протягом 20 років або 26 млрд дол. Коли жителі Індії дізналися про домовленість то сказали ні і на виборах перемогла опозиційна партія яка виступала проти будівництва електростанції. На цьому проекті Enron втратив 1 млрд доларів і цього було достатньо щоб компанія мала фінансові труднощі.

У 1998 році до компанії Enron приєднався Ендрю  Фастов який став новим фінансовим директором компанії - його головна місія полягала в тому щоб приховувати збитки та борги компанії, що він і робив дуже успішно. У цьому ж році компанія Enron купує Wessex water за 3 мільярда доларів, компанію, яка займалася розвитком гідроенергетики і мала штаб-квартиру у Базі, Великобританія.  Вони перейменували її на Azurix, очолила компанію Ребекка Марк (яка як і Джеффрі Скіллінг претендувала на посаду СEO). Майже одночасно з  купівлею Azurix  її почали готувати до публічних торгів на біржі навіть не дочекавшись її перших прибутків. Перший кроком новоствореної компанії була купівля компанії з постачання води та франшизи в Буенос-Айресі. Цікаво що Azurix  виграла тендер але її ціна була втричі більша за найвищу ціну її найближчого конкурента. У компанії Azurix були втрачені записи щодо великої кількості клієнтів (велика ймовірність того що колишні працівники компанії видалили себе та своїх родичів зі списку так щоб новостворена компанія не знала про них і не змогла надіслати їм рахунки за воду). По-друге, клієнти які прийшли щоб оплатити рахунки за воду не могли знайти офісів Azurix. Зрештою, вода почала цвісти і розгнівані клієнти відмовлися платити за неї. 

Azuriх зібрала на публічних біржових торгах понад 700 мільйонів доларів у 1999 році. Але цих грошей вистачило ненадовго, адже щомісячно компанія витрачала понад 100 мільйонів доларів. На початку 2000 року компанія продала сміттєвих облігацій на суму 600 мільйонів доларів але це не врятувало компанію. Ребекка звільнилася з посади  продала свої акції в Enron на 80 мільйонів доларів. 

Ціна на акції Enron (ENE) росла. К  Enron взяв великі кредити, створив оффшорні компанії і звітував прибутки від непроданих товарів.  У 2000 році найвища ціна за 1 акцію компанії складала 90,75$ а в грудні 2001 року коли компанія оголосила себе банкрутом ціна була на рівні 0,21$. У липні 2000 року Скіллінг оголошує про співпрацю з Blockbuster пропонуючи відео на вимогу через свої швидкісні інтернет-лінії. Enron інвестував мільйони доларів в цю кампанію, яка принесла незначні доходи. 

З графіку видно що основні проблеми в компанії почалися ще в 1999 році і керівництво компанії штучно підняло ціну до 90 доларів щоб мати можливість продати акції по найвищих цінах а потім піти з компанії (саме так зробили Джеффрі Скілінг, Кеннет Лей, Ребекка Марк, Ендрю Фастов та інші). Цікаво що технічний аналіз також показує що основні продажі акцій топ-менеджментом компанії здійснювався по ціні від 70 до 80 доларів за 1 акцію.   

Компанія  спонсорувала політичні партії щоб змінити законодавство на свою користь. У 2001 році відчуваючи наближення краху Джеффрі Скіллінг продає великий пакет акцій Enron  і йде з посади CEO. В той же день Ендрю Фастов знищує тонни фінансових документів які б могли свідчити про його причетність до шахраювання з фінансовою звітністю. А вже кілька місяців по тому Комісія по цінним паперам береться за розсліування і виявляє що компанія має збитків на 591 мільйон доларів та боргів на 690 мільйонів доларів на кінець 2000 року. Кеннет Лей над яким мав відбутися суд помер незадовго до суду від серцевого нападу. Ендрю Фастов (фінансовий директор компанії) вирішив співпрацювати з розслідуванням і за це отримав помʼякшення у вигляді 5 років тюремного увʼязнення.  Джеффрі Скіллінг отримав 17,5 років увʼязнення, але підписавши договір за яким зобовʼязувався виплатити жерствам шахрайства 42 мільйони доларів випущений на волю після 13 років увʼязнення.