"Мені плювати що ви про мене думаєте- я взагалі про вас не думаю " - Коко Шанель
Габріель Шанель єдина жінка в світі моди створеному чоловіками. Саме вона перевернула його з ніг на голову. І зробила жінок вільними хоча б в одязі і в праві вибирати власний стиль. Це що ми носимо сьогодні - зручні джинси та вільного крою сукні - всім цим ми завдячуємо саме цій жінці.
"Чим гірші у дівчини справи - тим краще вона має виглядати"
Габріель Шанель - це жінка яка сама зробила свою карʼєру. Коли вона ще була малою мати її померла а батько залишив її з сестрою у монастирі і так більше ніколи і не зʼявлявся у їхньому житті. Тоді ще юною проживши кілька років у монастирі вона зненавиділа монастирське життя і сукні які там носила і мріяла пошити собі красиву сукню. Хоча дещо від монастиря у Шанель таки залишилося - це традиційне поєднання чорного та білого кольорів. Строгість та вишуканість водночас.
Габріель завжди говорила що вона змусила весь світ одягатися так як вона. Чого вартує історія з маленькою чорною сукнею! Познайомившись з Етьєном Бальсаном і проживаючи в його величезному і розкішному будинку вона закохалася в його друга - Боя Кейпела. Саме він Бой буде підтримувати і вірити в неї протягом всього її життя. Саме він їй позичив гроші щоб вона могла відкрити свій перший магазин. Габріель як ніхто інший мала надзвичайне почуття смаку в одязі. Але варто зауважити що Габріель просто хотіла зробити одяг зручним для себе. І вийшло так що її бажання співпало з бажанням мільйонів жінок.
"Своєю манерою одягатися я викликала глузування в оточуючих, але в цьому полягав секрет мого успіху, я виглядала не так як усі"
Вдягатися в тугі корсети щоб підкреслити талію це явно мода створена чоловіками, які хочуть бачити в жінці щось на кшталт вісімки 90-60-90, навіть не задумуючись про те чого хоче мала жінка. Її ніхто не питав про власні бажання і смаки. І тут на сцену виходить Коко яка каже НІ всьому чоловічому світові моди. Досить! Досить вирішувати за жінок у що їм одягатися і як! Чому чоловіки мають право диктувати жіночий гардероб? Для того щоб створити зручний одяг для жінок треба самому бути жінкою. Чоловіки нічого не тямлять у жіночій моді, але навʼязують свою думку вважаючи себе правими як ніколи.
"Якщо хочете мати те, що ніколи не мали, вам доведеться робити те, що ніколи не робили"
Сповнена рішучості і віри в себе у 1910 році Габріель відкриває власний магазинчик дамських капелюшків від сонця. А через два роки магазин одягу в Довілі морському курорті поблизу Парижу. Саме тут вона почала створювати костюми з твіду, сукні з джерсі, сумочка 2.55 дюйма зі стьобаної шкіри, духи, колекція прикрас, що до цього ніхто і ніколи не робив. Габріель не робила моду, вона сама була втіленням моди. Вона носила одяг який пошила а це рідкість серед кутюрʼє, чи не так? Вона зрозуміла що найкращий спосіб рекламувати свій бренд через кінематограф. Фільми дивляться мільйони людей по всьому світові. Це просто мегавеликий ринок. Зрештою, мода це те, що носять на вулиці, а не лише на подіумі.
І ось пройшло більше ніж століття після появи Шанель. Що змінилося? Чоловіки і надалі впевнено тримають руку на повідді. Існують десятки будинків моди, але практично всіма завідують чоловіки. Чи щось суттєво змінилося за це довге століття моди?
" У жінок точка G знаходиться в кінці слова SHOPPING"
Будинки моди не втомлюються копіювати Шанель, ці безсмертні твідові костюми та маленькі чорні сукні... зробивши жіноче життя набагато зручнішим, тільки спідниці стали коротшими. Але ж знову ж таки, це бажання чоловіків бачити жінок у міні-спідницях... а зовсім не бажання жінки її одягати.
Неймовірно але факт що маленька чорна сукня зʼявилася завдяки смерті. Офіційно Бой Кемпбел був одружений з іншою жінкою, і тим не менше він підтримував стосунки з Коко. Зрештою, одруження з іншою жінкою нічого не означає, колись світ взагалі був полігамний і ми нітрохи не змінилися за стільки років християнства. Бой саме їхав до Коко коли розбився в автокатастрофі по дорозі у 1919 році. Габріель не могла носити офіційно траур тому придумала маленьку чорну сукню і щоб якось прикрасити її повісила кілька низок біжутерних перлів на шию. Саме з Коко біжутерія стає модною. Красиво не те що дорого а те що елегантно.
"Вас цінують рівна на стільки наскільки ви цінуєте самих себе"
Діаманти на шиї у жінки свідчать лише про заможність її чоловіка, а не більше. Габріель же прагнула зробити жінку красивою навіть якщо вона не має великих достатків, чоловіка або спонсора хто міг би їй купити ці діаманти. Габріель саме була однією з таких жінок на початку своєї карʼєри. Тому все своє життя вона намагалася спростити стиль, шити просто, без складного крою, корсетів і дорогих матеріалів. Це було незвично для паризького бомонду. І саме тому було модно.
Після Боя і Етьєна у Габріель було ще багато коханців які прямо або опосередковано впливали на бізнес Габріель. Як вона потім казала: "У мене був вибір між коханням, якого я так довго прагнула і сукнями і я вибрала сукні" (себто свій бізнес). У 1921 році Габріель познайомилася з Ернестом Бо, який створи для неї легендарні парфуми Шанель №5 "якими має пахнути жінка". Габріель була не тільки вишуканою але й винахідливою, вона рекламувала свої парфуми розприскуючи їх на клієнток в примірочних та даруючи в подарунок. А ті користувалися і таким чином робили для Шанель рекламу. Так само вона робила зі своїми костюмами. Вона чітко підбирала своїх моделей, а моделями у неї були знатні та поважні дами. Вона використовувала їх як живу рекламу, одягала у свої костюми і відправляла у ресторани, на світські заходи, виставки, вечірки.
"Якщо не бачите виходу з ситуації, поступайте нелогічно. Саме це виявиться виходом"
Габріель придумувала речі тому що їй було некомфортно в тому що пропонувала мода початку 20-років. Стьобану сумочку на ланцюжку вона придумала тому що клачі, які були тодв модні (і без ручки) були незручними і вона постійно їх губила. Ланцюжок в цій сумочці неможливо відірвати тому що він непришитий.
Але почалася друга світова війна і Габріель закриває свої магазини (у найкращі часи на неї працювали 300 чоловік). Вона живе у номері Рітц з якого нацисти зробили свою штаб-квартиру.Через стосунки з нацистами Габріель (вона мала коханця німця який був за неї на 15 років молодшим (їй тоді було 54) після війни арештовують але відпускають за просьбою Уінстона Черчіля. Габріель їде на довгі пʼятнадцять років у самовільне вигнання до Швейцарії. І лише у віці 71 року повертається назад у Париж і починає знову працювати, але вже не як власниця бренду а як найманий працівник. Вона швидко перемагає у боротьбі з Діор і знову бренд Шанель стає модним.
"Найсмілівіший крок для жінки - це думати про себе вголос"