Технології
- Details
- Parent Category: Bonna Shejve Space
- Category: Технології
- Hits: 243
Не знаю як тобі а мені знайома ситуація коли приходиться миритися з галасливими сусідами які геть не мають смаку в музиці. Або такими що щодня щось ремонтують... Тоді я тільки мріяла про тишу... і хотіла жити подалі від людей. Але якщо тобі не пощастило так само як і мені і ти живеш не в деревʼяній хатинці на окраїні лісу а в центрі великого міста... то ти певне так само страждаєш від шуму як і я. Як цьому зарадити?
Про це ти дізнаєшся у даній статті.
Спочатку потрібно зрозуміти що пропускає звук а що його заглушує. Книги, папір, тканина, вата, мʼякі меблі, дерево - заглушують звук. В той час коли скло, плитка - його пропускають. Ось чому набагато легше побудувати студію звукозапису у себе в гаражі аніж у квартирі. Запитаєш чому? Тому що у гаражі немає вікон. Єдиним джерелом звуку є двері.
Але допустимо ти як і я не маєш особливого вибору і змушений задовольнятися скромною квартирою і ніяк не можеш переїхати в ліс жити. Є деякі хитрощі в акустиці про які ти маєш дізнатися.
1. Нехай твоє місцезнаходження зробить більшу частину роботи за тебе. Якщо у тебе є підвал, який тобі підходить, використовуй його. Якщо ти не можеш цього зробити, найкращим можливим варіантом буде будівництво кімнати в кімнаті. Усе інше – це варіації останнього. Звукоізоляція працює двома способами: відображенням або поглинанням.Більші кімнати з високими стелями мають кращу акустику аніж маленькі - мені відразу пригадалися церкви з їхнім простором і височенними стелями. Там дійсно звучання неповторне. Або поглянь на будь-який театр - як театр побудовано і чому у нього такі височезні стелі. Причина полягає в тому що в таких приміщеннях краще звучить музика і будь-який голос співака.
2. Підлога має бути деревʼяною, а стіни грубими. Для того щоб зробити кімнату звуконепроникною потрібно зробити стіни грубшими за рахунок вати (в тому числі мінеральної вати) , вовни, або мʼяких матеріалів. Для цього між деревʼяними перегородками вкладається шари тканини, вовни або іншого мʼякого матеріалу. Також для цієї цілі підходять грубі ковдри та мʼякий фетр. Візьми дешеві, але важкі килими або щось подібне та повісь їх на стіни. Запамʼятай що тверді предмети відбивають звук а мʼякі його приглушують. Хочеш, щоб це було дешево? Дешево? Пройдись по магазинам, де продають багато килимів. Вони викидають велику кількість різаних шматків. Для них це непотрібні речі. Візьми ці шматочки і порозклеюй по своїх стінах. Я зробила так багато років тому в гаражі. Працювало чудово, виглядало трохи кумедно, але кого це хвилює? Важливо розуміти, що будь-яка тканина, яку ти повісиш, практично не зменшує передачу звуку між кімнатами. Це звукопоглинальні панелі, призначені для зменшення відлуння або ехо (придбання товстого килиму або великих зручних меблів може мати подібний ефект). Але вони не є звукоізоляційні. Вони покращують звук кімнаті, в якій ти перебуваєш, але не впливають на передачу звуку в іншу кімнату тобто на звукоізоляцію. Дуже легко в цьому переконатися коли записати звук в кімнаті яка немає мʼяких волокнистих предметів наприклад у ванній кімнаті облицьованій плиткою. Ти почуєш відлуння (ехо), саме для того щоб його приглушити потрібні акустичні панелі.
Цю ж саму операцію варто повторити для стелі. Ніколи не потрібно недооцінювати значення стелі. На фото показано як всі стіни приміщення обкладені мʼякими матеріалами (ватою).
3. Вікно - основне джерело шуму і в ідеалі чим менше вікон тим краще, використовуй мінімум потрійні склопакети. Саме тому такі популярні є записи звуку у шафі там де повно одягу або під важкою ковдрою. Якщо немає можливості замурувати вікно цеглою його потрібно закрити цупкими шторами.
4. Підлога - підлогу потрібно застелити мʼяким килимом з щільним і грубим ворсом.
5. Якщо маєш тонкі стіни а твій сусід постійно тренується на барабані то краще поставити книжкову шафу щоб зробити товстішими стіни. Також на стіні можна повісити килими, картини, або акустичні панелі зробивши з них своєрідний декор. Велика маса (товщина) стін робить кімнату звукоізоляційною тому розглянь варіант будівництва стін з бетонних блоків. Тканинні та пінопластові панелі практично не мають маси. Штори мають щілини вгорі (і часто внизу), а щілини мають найбільше значення. Коли люди кажуть "маса", вони мають на увазі досить велику масу. Ти можеш, наприклад, покласти ще пару шарів гіпсокартону. Щоб звукоізолювати кімнату, тобі потрібно багато матеріалів, таких як дерево, гіпсокартон.
6. Уникай прямокутних форм кімнати - в ідеалі мають бути округлі або неправильної форми кути. Уникай паралельних стін і плоскої стелі.
7. Двері у кімнаті краще щоб були зроблені з дерева без будь-яких скляних вставок, і чим грубші тим кращі. Також подумай про те щоб між дверима та підлогою не було жодних щілин а двері герметично закривалися і мали якісний замок. Їх також краще оббити чимось мʼяким.
8. Створи кімнату в кімнаті щоб підвищити якість звуку або записуй в шафі. Це означає що ти будуєш меншу кімнату всередині більшої. Вона має бути герметично закрита і повинна мати повітряний прошарок. Тобі потрібно буде подбати про подвійні стелі, вікна та двері. Уникай великих кімнат, тому що вони створюють ехо. Тому щільно напакована шафа це ідеальне рішення якщо ти хочеш записувати звук. Для того щоб повністю ізолювати кімнату від небажаних звуків, потрібно витратити багато грошей. А якщо ти не готовий інвестувати час і гроші в створення повністю ізольованої кімнати - шафа набита одягом чудово підійде для початківця-диктора.
9. Цікаво що рослини також поглинають звук і ти можеш їх використовувати як декор для своєї кімнати.
10. Заклей всі щілини через які може проникати шум. Це стосується щілин між дверима та вікнами. Звук дуже подібний до води і проникає туди де найменший спротив.
11. Використовуй машину (або мобільний додаток) для генерації білого шуму (білий шум це звукові частоти які не сприймає людське вухо). Машина білого шуму заглушає будь-який інший шум (такий як гавкіт собаки в сусідній квартирі)
12. В кімнаті має бути багато речей з волокна, якщо ти не можеш собі дозволити звукопоглинаючі акустичні панелі то їх можна замінити старими товстими пляжними рушниками, створивши таку стіну з них. А щоб не було видно їх можна замаскувати тканинною стіною або шторою. Так часто оформляють комерційні акустичні панелі в офісах.
13. Розетки, вимикачі світла, повітроводи змінного струму та електричні коробки є слабкими місцями будь-якої звукоізоляційної системи і звук проходитиме через ці проміжки.
14. . Ізоляція твого горища потрібна, щоб зупинити звук тут, але бонусом є те, що вона поглинає зовнішній шум і зменшує твій рахунок за опалення. Мінеральна вата якнайкраще підходить для втілення цієї ідеї.
Всі ці поради ти також можеш використати для власного бізнесу адже у великих містах існує нагальна потреба в звукоізоляції квартир, які були побудовані нашвидкуруч з бетонних панелей і мають тонкі стіни. Тому ти можеш використати це для створення власної фірми, яка займається звукоізоляцією приватних квартир (навіть якщо ти будеш єдиним працівником на фірмі). Клієнтів у тебе буде більше аніж досить.
Зауваж, що якщо ти вирішив будувати професійну студію звукозапису лише для того щоб здавати її як бізнес в оренду для дикторів, то вона тобі не окупиться і не вартує всіх зусиль (оскільки окрім того що потрібно зробити практично глухою кімнату тобі доведеться купити ще й дороге обладнання). Але якщо ти сам займаєшся звукозаписом або повʼязаний з шоу-бізнесом тоді її облаштування має сенс.
- Details
- Parent Category: Bonna Shejve Space
- Category: Технології
- Hits: 517
Мені не так давно запропонували намалювати хмаринки на ясно-блакитному небі. Сьогодні ти дізнаєшся як як просто і легко зробити у безкоштовному графічному редакторі GIMP. Це займає не більше 5 хвилин.
Для початку відкрий фотографію з небом, на якій плануєш намалювати хмари. Я вибрала білі хмаринки. Але можна також намалювати сірі, повні дощу хмари, все залежить від твого настрою і задуму.
Отже, для початку тобі знадобиться щітка (brush) для малювання (геть так само як у художників які малюють олійними фарбами). Це звичайна кісточка!
На малюнку кісточка виділена чорним кольором - натисни на неї. Внизу є два квадратики, які дозволяють обрати колір, яким буде малювати кісточка. Натисни на верхній квадратик - і у тебе зʼявиться палітра кольорів. Мені потрібно було намалювати білі хмаринки - тому я обраю білий колір з палітри кольорів.
Далі я малюю хмаринки білим кольором. Роблю форму хмаринок. Далі мені потрібно додати тіні і зробити хмаринки напівпрозорими. Для цього я вибираю інший колір з палітри, максимально наближений до кольору неба. І малюю на своїх білих хмаринках блакитні лінії і смужки - це будуть мої тіні.
Коли хмаринки намальовані - мені потрібно надати їм форму хмаринок, зробити легкими, пухкими і напівпрозорими. Для цього мені знадобиться інструмент для розмазування (Smudge tool). Він виглядає як рука з вказівним пальцем (на малюнку інструмент для розмазування виділений в чорний квадратик). Отже, ти натискаєш на Smudge tool і розмазуєш свої хмаринки так як тобі подобається в хаотичному порядку.
Ось який в мене вийшов результат! На малювання хмаринок у мене пішло не більше пʼяти хвилин! Щоб краще зрозуміти як їх намалювати, я записала відео, яке ти можеш переглянути нижче!
- Details
- Parent Category: Bonna Shejve Space
- Category: Технології
- Hits: 383
Інколи виникає потреба зробити фото маючи гарне відео. Це дуже легко зробити за допомогою програми Shotcut. Для початку відкрий програму і відкрий відео та додай його до шкали часу написнувши на знак плюс.
Коли ти додаси відео до шкали часу - то воно повинно зʼявитися у нижньому лівому кутку екрану як показано на даному прикладі
Щоб зробити фото з відео вибери потрібний кадр у відео та зайди в Файли-Експортувати кадр або гарячі клавіші Ctrl+Shft+E
Після цього зʼявиться нове вікно екрану в якому ти маєш назвати файл і вибрати його розширення. Кадр можна зберегти у наступних форматах png, jpg, tiff, bmp, ppm, webp.
Власне, це все. Таким чином, можна зробити сотні знімків маючи всього навсього одне відео. Вважаю, що це просто неймовірно!
- Details
- Parent Category: Bonna Shejve Space
- Category: Технології
- Hits: 505
Якщо ти так само захоплюєшся відео як і я то знаєш що сайт Youtube.com відкриває прекрасні можливості для режисерів-початківців! Тепер кожен бажаючий може написати власний сценарій і зняти справжній фільм маючи при собі лише мобільний телефон! І я знаю таких людей. Їхні фільми не можуть похвалитися високим бюджетом але це не применшує їхню важливість, вони цікаві та несуть глибокий зміст. Я переконана, що для створення будь-якого фільму гроші не мають першочергового значення (як і не мають значення взагалі, бізнес теж можна зробити без будь-яких капіталовкладень). Вся сіль - в ідеї! Твоя ідея це те що ти не можеш стримати тому що хочеш це виксазати у формі фільму. Я не розумію людей які наймають сценаристів щоб вони їм писали сценарій для роликів на youtube. Це не бізнес - ти і тільки ти маєш власноруч писаи сценарій - твоя ідея тебе має захопити і ти нею маєш горіти - якщо ти не гориш, в тебе немає палкості, пристрасті і жаги - залиш цю справу - це просто не твоє. Взагалі якщо ж ти хочеш бути кінорежисером - створювати шедеври кінопрокату - запамʼятай ти повинен любити свою роботу а в тобі як і у твоєму фільмі або відео повинна бути душа.
А зараз я пропоную кілька ідей які можуть тебе наштовхнути на велику ідею для відео на youtube. Я підрахувала що для того щоб стати популярним і отримувати доходи від реклами на своєму каналі - тобі потрібно розмістити хоча б 1000 відео. І робити це з періодичністю 1-2 відео в тиждень (власне статистика дуже нагадує написання блогу) Це як правило займає від 1 до 5 років (у декого навіть до 10 років - отже секрет успіху простий - важка праця і терпіння що колись твої зусилля будуть оцінені по достоїнству). Іншого рецепту я не знаю, а ти?
Отже, давай перейдемо відрау до справи.
Для простоти та зручності я розділю основні ідеї на сім категорій, щоб тобі потім було легше вибрати в якій категорії тобі цікаво працювати:
1) персональна сторінка
2) мода та краса
3) техніка
4) ігри
5) навчальні відео
6) смішні відео
7) творчі відео
Визначившись з категорією просуваємося далі.
Отже, перша категорія ПЕРСОНАЛЬНА СТОРІНКА
Це відео про твоє особисте життя. Ти можеш створити вблог (відео-блог) твої інтереси, вподобання, так би мовити твій щоденник тільки у формі відео. Це надзвичайно цікавий проект і особисто мені ця категорія дуже імпонує. Дотепер я вела особистий щоденник у формі записів але відеощоденник відкриває набагато більше можливостей і я готуюся до нової для себе ролі. Це весело!
Про що записувати відео у категорії Персональна Сторінка? Це можуть бути твої цілі. Твої мрії та бажання! А також кроки які ти робиш в цьому наспрамку - спостереження за життям інших людей дуже мотивує і ти не помітиш як набереш тисчі прихильників і шанувальників. Також тут ти можеш здійснити свою найдавнішу мрію стати зіркою екрану (навіть якщо тебе ніхто не запрошує у Голівуд або ти не відповідаєш характеристикам супер-моделі чи не підходиш по параметрам). Поділися у своїх відео за що ти вдячна, або своїм досвідом (навіть негативним). Також ти можеш розповісти про те що тебе захоплює і скласти список твоїх улюблених речей (фільмів, книг або співаків). Відчуй себе відомою і знаменитою і просто створи фільм про своє життя. Більшість людей вважає що вони живуть простим і непримітним життям і що лише справжні емоції відбуваються на екрані теелвізора. Але як глибоко вони помиляються. Яка груба помилка! Насправді все що відбувається на екрані або написане у книжках це вигадка і ми всі про це знаємо але в якийсь момент свідомість починає сприймати це як іншу віртуальну реальність. І це може бути дуже небезпечно... Саме тому не будь-яке відео і не всі книги корисні. Твоє життя яким би нікчемним або нецікавим воно не здавалося насправді дуже важливе в очах Того, Хто тебе створив. То ж поділися своїм життям з іншими і стань для них прикладом. Ти можеш бути або свічкою або її віддзеркаленням у люстерку. Будь тим хто запалює серця!
У другій категорії МОДА І КРАСА ти можеш присвятити весь свій час косметиці та одягові - підбирати стилі і навчати інших людей гарно одягатися (це також мистецтво! особливо коли немає грошей на новий одяг!) Також ти можеш сотні раз робити макіяж, фарбувати нігті, розповідати про стилі в одязі або який одяг краще підібрати до річниці весілля або як краще вбратися йдучи на співбесіду (актуально!) Ти можеш продавати косметику (таких брендів як Oriflame, Mary Key, Avon, Yves Rocher, Amway, Natura Cosmetics) і розповідати про свої улюблені продукти (тут стратегія яка вбиває двох зайців відразу - ти стаєш популярною/популярним і отримуєш доходи від реклами за перегляд твоїх відео а також комісійні від продажу твоєї косметики). МЛМ компанії непоганий початок якщо ти насправді хочеш відкрити власний бізнес і цікавишся косметикою (на жаль мені цей напрям не підходить тому що у мене алергія на будь-яку косметику). Але я переконана що косметика робить дива - навіщо їти до хірурга колоти ботокс якщо завдяки вмілому макіяжу можна побутися добрих два десятка років? І по ціні виходить в сотні разів дешевше ) Тому я вірю в неймовірну і потужну силу косметики!
У третій категорії у нас ТЕХНІКА. Якщо ти добре володієш компʼютером або просто вмієш ремонтувати, встановлювати програми це дуже і дуже актуальна тема. Дуже багато людей у всьому світі не можуть дати собі ради з компʼютером і навіть вивчення певної програми викликає труднощі (на одну програму може піти кілька років щоб її хоча б освоїти на базовому рівні). Якщо ти можеш пояснити це за 5 хвилин - вважай що аудиторія вже в тебе в кишені. А може ти любиш порівнювати певні новинки техніки і збираєш колекцію. У більшості з нас (включно зі мною) не має коштів щоб купити усе що мені до вподоби і тому ми повинні зробити свій вибір. Але як вибрати товар якщо жодного разу ним не користувався? Для цього є порівняльні огляди - саме вони незалежні оцінювачі економлять купу грошей для таких пересічних споживачів і покупців як я.. Що ж велике вам дякую! Ти можеш розповідати про новинки у світі компʼютерних програм або (особливо для користувачів Linux) як встановити ту чи іншу програму (а потім її видалити). Ти можеше проводити тести як працює та чи інша відеокарта, і пробувати себе у ролі компʼютерного експерта та консультанта - відповідати на запитання по техніці (запитання можна брати з сайтe quora.com або з будь-якого технічного форуму).
У четвертій категорії ІГРИ ти можеш робити огляд нових ігор які щойно вийшли у продаж (безкоштовних або платних). Якщо це платні відеоігри ти можеш залишати реферальне посилання щоб люди скачували програму а ти отримував комісію за кожне скачування. Також ти сам можеш грати у відеоігри і стрімити їх на youtube або рекомендувати людям який компʼютерні характеристики повинні бути щоб грати в ту чи іншу гру. Навіть є така професія тестувальник ігор - це компанії які створюють ігри наймають людей (як правило фанатичних гравців ігор які і будуть їм показувати які промахи та ляпи они допустили принаписанні гри) Якщо в тебе немає цієї роботи але тобі ця ідея дуже сподобалася - реалізуй її на екрані створивши власний відеоканал на цю тематику - не хвилюйся навіть у ігор які давно відомі і популянрі завжди знайдеться кілька помилок і багів) Так що роботи тут тобі вистачить надовго.
У пʼятій категорії НАВЧАЛЬНІ ВІДЕО для тебе відкривається широкий простір для навчання. Якщо ти любиш навчатися то неомінно зможеш реалізувати себе у цій категорії (правда ти будеш одним з небагатьох більшість людей люто ненавидить навчатися) Чесно кажучи я їх мало розумію адже для мене навчання це найприємніша справа якою можна зайнятися у вільний час. Більшість працюють на тій роботі яка їм не подобається живуть там звідки хочуть втекти і одружуються на тих кого не хочуть бачити в своїх еротичних снах. Парадоксальні люди! А чому б не зробити усе навпаки? Саме тому вони як правило дуже зайняті і не мають часу навчатися - але є багато таких які з задоволенням це роблять. Наприклад ти можеш давати поради з приводу карʼєрного росту, навчати інших свого хоббі або навичок, ремесел (тут навіть на курси не потрібно ходити і платити гроші - все під рукою, не відходячи від екрану монітору). В цю ж категорію входять фігурки з орігамі, іграшки з тканини або пластиліну, вишивання, малювання, музика. А може ти просто захоплюєшся математикою - можеш знімати короткі відео-уроки з математики по певній темі або класу. Можеш навчати англійської чи іншої іноземної мови, робити огляди книг які ти прочитав та ділитися враженнями. А може ти шалена домогосподарка і це тобі (на диво) подобається. Поділися секретами прибирання, миття посуду та взагалі ведення економного господарства. Які фільми ти переглядала останнім часом? Які останні плітки почула? Чи можеш дати якісь поради як економно розпоряджатися грішми? Особисті поради як поводитися з дітьми або як отримати від чоловіка те чого хочеш? А може в тебе вдома є песик чи котик - розкажи як його доглядати? Яких правил дотримуватися? Адже для всього є свої правила. Це все становить інтерес для пересічного глядача.
Шоста категорія це СМІШНІ ВІДЕО.А може ти любиш анекдоти і смішні історії - ти можеш стати гумористом тільки онлайн і збирати більшу аудиторію аніж Петросян або Квартал-95. Це можуть бути відео про тваринок (можна додати озвучку), а також грати відмих постатей придумуючи для них текст або розповідати про історії які ти чув або трапилися з тобою або знайомими тобі людьми. Людям так хочеться відпочити і посміятися і ти їм створиш кілька хвилинне шоу яке можливо підніме їхній настрій і змінить життя назавжди (а можливо навіть врятує від важкої депресії)
У сьомій категорії ТВОРЧІ ВІДЕО тобі не залишається нічого окрім того як творити - ти можеш створити власний шедевр (справжній художній фільм на основі власного сценарію) або короткі 5-хвилинні відео (з пластиліну) або навіть ляльковий театр. Це як правила художня фантастична література яка цінується тільки тоді коли вона правдива.... Як на мене це найскладніший жанр але якщо в тебе виходить стврювати різні небилиці як той Мюнхаузен так щоб тобі повірили тоді все в твоїх руках. Головне - займайся тим що у тебе добре виходить і знімай відео тим, що в тебе є під рукою. Памʼятай, що головне це те, що ти зробив перший крок на зустріч своїй мрії. І нехай ти не бачиш усіх сходинок угору - ти рухаєшся у правильному напрямку!
- Details
- Parent Category: Bonna Shejve Space
- Category: Технології
- Hits: 574
У якій Паць зустрічається зі Слонопотамoм
Одного разу, коли Крістофер Робін, Вінні-Пух та Паць сиділи рядком і вели тиху розмову, Крістофер Робін проковтнув те, що було в нього в роті, й сказав ніби між іншим:
- Чуєш, Пацику, а я сьогодні бачив Слонопотама.
- Що ж він робив? - спитав Паць.
- Та просто так, кудись слонопотамив,- відказав Крістофер Робін.- По-моєму, він мене не помітив.
- Колись і я з одним здибався,- сказав Паць.- І по-моєму, то був саме він. А може, й не він. Хтозна.
- І я одного якось бачив,- озвався Вінні-Пух, хоча сам собі подумав: "Цікаво, який же він є, отой Слонопотам?"
- От тільки рідко вони трапляються,- недбало зауважив Крістофер Робін.
- А надто зараз,- докинув Паць.
- А надто саме о цій порі року,- підтримав друзів Вінні-Пух.
Отак вони поговорили про се та про те, а тоді Пухові й Палеві настав час збиратися додому.
Вони пішли разом.
Спочатку, поки вони чалапали вузенькою стежкою, що в'юнилась понад Дрімучим Пралісом, обидва мовчали. Та коли вони підійшли до струмка і, підтримуючи один одного, по камінцях перебралися на той бік, а далі рушили лікоть у лікоть поміж зарослів вересу, між ними виникла така Глибокодумна Розмова:
- Розумієш, Пуше, як це цікаво! - казав Паць.
- Я й сам так подумав: дуже цікаво,- бубонів Вінні-Пух.
- Та знаєш, Пуше, треба поміркувати ще,- казав Паць.
- Твоя правда, Пацю, бо про це я на хвильку й забувся,- відповідав Вінні-Пух.
І ось саме тоді, коли вони наблизилися до Шести Сосен, Пух озирнувся довкола й, упевнившись, що їх ніхто не підслуховує, сказав глибоким урочистим голосом:
- Пацю, я щось надумав.
- Що ж ти надумав, Пуше?
- Я надумав зловити Слонопотама!
Сказавши це, Вінні-Пух кілька разів кивнув головою. Він чекав, що Паць скаже: "Ти що?", або "Що ти!", або "Пуше, не може бути!", або дасть іншу корисну пораду, проте Паць не сказав нічого.
Щиро кажучи, Пацеві було трохи прикро, що не йому першому стрельнула в голову така чудова думка.
- Я хочу спіймати його в пастку,- сказав Пух, хвильку почекавши.- Це мусить бути дуже хитра пастка, і коли б ти, Пацику, мені допоміг...
- Пуше,- сказав Паць, ураз повеселівши, і знову відчув себе цілком щасливим,- ти мій друг, і я тобі допоможу.
А далі він сказав:
- А як ми це зробимо?
І Пух сказав:
- Ось у цьому і вся штука - як?
І вони сіли, щоб разом обміркувати все до дрібниць.
Перше, до чого додумався Пух,- це викопати Глибоченну Яму, а потім Слонопотам піде гуляти і впаде в цю Яму, а вони...
- Чого? - спитав Паць.
- Що - чого? - спитав Пух.
- Чого він туди впаде?
Пух почухав лапкою кінчик носа і сказав, що дуже просто - ну, піде Слонопотам гуляти, почне наспівувати пісеньку та поглядати на небо, чи не збирається там на дощ, от і не помітить Глибоченної Ями, поки не звалиться в неї, а тоді вже буде пізно!
Паць сказав, що це, безперечно, дуже хитра пастка. Та що, коли дощ уже йтиме?
Пух знову почухав кінчик носа і сказав, що, коли дощ уже йтиме, Слонопотам може подивитися на небо, аби дізнатися, чи скоро він ущухне,- от він знов-таки й не помітить Глибоченної Ями, поки не беркицьнеться в неї!.. А тоді вже буде пізно!
Паць сказав, що тепер усе зрозуміло і, на його думку, це просто-таки Найхитріша Пастка.
Пухові наче медом губи помазали, так йому стало приємно від похвали товариша. І він відчув, ніби Слонопотама все одно що вже спіймано.
Треба було тільки обдумати ще одну річ: де саме викопати ту Глибоченну Яму?
Паць сказав, що найліпше викопати яму перед самісіньким носом Слонопотама, якраз перед тим, коли він у неї беркицьнеться!
- Але ж він тоді побачить, як ми її будемо копати,- сказав Пух.
- Не побачить! Адже він дивитиметься на небо!
- А раптом він для чогось зиркне вниз?- сказав Пух.- І про все здогадається...
Він надовго задумався і врешті зажурено мовив:
- Не так усе це просто, як спершу гадалося. Мабуть, через те Слонопотами і попадаються так рідко...
- Мабуть, тому,- сказав Паць.
Вони зітхнули й підвелися. Тоді повитягали один з одного трохи колючок і знов посідали. І весь цей час Пух бубонів: "От коли б я вмів по-справжньому думати!"
Вінні глибоко вірив, що Слонопотама зловити можна, тільки треба, щоб сам ловець мав у своїй голові справжній розум, а не соснову тирсу... .
- Уяви собі,- звернувся він до Паця,- ніби ти намірився зловити мене. Як би ти це зробив?
- Ну, - сказав Паць, - я зробив би так: викопав би яму, поставив туди горщика з медом, а ти почув би запах меду, поліз у яму, а я...
- Щира правда, я поліз би по мед і в яму,- схвильовано сказав Пух,- тільки дуже обережно, щоб не забитися, і взяв би горщика і спершу облизав самі тільки вінця, немовби там уже немає меду. А далі, розумієш, відійшов би трохи набік і подумав трішки, а далі повернувся б і став лизати із самої середини горщика, а далі...
- Ну, годі, годі, заспокойся. Головне - ти був би в пастці, і я б тебе зловив. Так от, перш за все треба подумати: що люблять Слонопотами? По-моєму, жолуді, га? А в нас зараз багато... Пуше, та ж прокинься нарешті!
Пух, який тим часом поринув у солодкі мрії про мед, від несподіванки аж підскочив на місці і заявив, що мед принадливіший за жолуді. Паць був іншої думки, і вони мало не посварилися, та Паць вчасно змикитив, що коли вони кластимуть у пастку жолуді, то ці жолуді доведеться збирати йому, Пацеві, а коли вони порішать на меді, то Пухові буде зовсім неважко принести мед із власного буфета. Через те він сказав: "Гаразд, нехай буде мед!" саме в ту мить, коли Пух подумав так само і зібрався було промовити: "Гаразд, нехай будуть жолуді!"
- Мед, то й мед,- повторив для певності Паць і наморщив чоло, ніби з цим уже покінчено.- Я копатиму яму, а ти - гайда по мед.
- Згода,- сказав Пух і перевальцем почвалав лісовою стежкою.
Прийшовши додому, він підсунув до буфета стілець, видерся на нього і взяв з горішньої полиці великий-превеликий глек із медом. На глекові було написано "МЕТ", та щоб не лишалося ніяких сумнівів, Вінні-Пух зняв із нього паперову покришку й зазирнув усередину. Там справді було щось дуже схоже на мед!
- Однак це ще не певно,- сказав Пух.- Пригадую, мій дядько якось казав, ніби одного разу бачив точнісінько такого кольору сир.
Пух устромив язичок усередину й добряче лизнув.
- Так,- сказав він,- це мед. Сумніви зайві. І меду, я б сказав, від денця - по самі вінця. Якщо, звичайно,- сказав Пух,- якщо ніхто не вкинув на дно глека шматок сиру - ну просто так, жартома. Хіба трохи заглибитися далі? Ну просто так - перевірити... Ану ж як Слонопотами не люблять сиру... скажімо, як я... Ох! - він глибоко зітхнув.- Ні, ні, все чесно. До самого денця - чистісінький мед!
Остаточно впевнившись у цьому, Пух поніс глека до пастки, і Паць, визирнувши із Глибоченної Ями, спитав:
- Приніс?
І Пух відповів:
- Аякже! Тільки глечик трохи неповний.
Він передав мед Пацеві, а той, заглянувши в глек, сказав:
- От тобі й маєш! Оце в тебе все, що залишилося?
І Пух відказав:
- Так.
Бо воно й справді було так.
Паць поставив глека на дно Ями, тоді виліз ізвідти, і вони пішли додому.
- Ну, Пуше, на добраніч,- сказав Паць, коли вони підійшли до Пухової хати.- А завтра о шостій ранку ми зустрінемось біля Сосен і подивимося, скільки Слонопотамів утрапило до нашої пастки.
- До шостої, Пацю! А мотузка в тебе знайдеться?
- Ні. А для чого тобі мотузка?
- Щоб відвести їх додому,- сказав Пух.
-А-а-а! Я гадав, Слонопотами йдуть на свист.
- Одні йдуть, а інші не йдуть. За Слонопотамів ручатися не можна. Ну, на добраніч!
- Бувай здоров!
І Паць потрюхав до своєї хатки, біля якої була дошка з написом "Стороннім В", а Вінні-Пух почав укладатися спати.
За кілька годин, коли ніч тишком-нишком уже тікала геть. Пух зненацька прокинувся від якогось млосного відчуття. У нього вже бувало раніше подібне відчуття, і він знав, що воно означає: йому хотілося їсти.
Пух почалапав до буфета, видерся на стілець, понишпорив на полицях і не знайшов там нічого.
- Дивно,- подумав він.- Я ж знаю, що там у мене стояв глечик із медом. Повнісінький глечик, із медом по самі вінця, і на ньому ще було написано "МЕТ", щоб я, бува, не помилився. Дивно, дуже дивно.
І він почав ходити з кутка в куток по кімнаті, розмірковуючи, куди ж міг подітися глек, і бурмотів собі під ніс пісеньку. Ось таку:
Куди ж це мед мій запропав?
В буфеті повен глек стояв!
Втекти від мене він не міг -
У нього ж бо немає ніг!
Не міг чкурнути він у ліс,
Бо мед - то не кабан;
У річку теж він не поліз,
Він що - Слонопотам?
I звісно, мед - це вам не птах,
Не пурхне в небеса.
А все ж пропав він... Ох-ах-ах!
Оце вже чудеса!
Він пробурмотів цю пісеньку тричі підряд і раптом усе пригадав. Адже він сам одніс глека до Хитрої Пастки на Слонопотамів!
- Ой, ой, ой! - сказав Пух.- Ось що трапляється, коли надто піклуєшся про Слонопотамів!
І він знову вклався в ліжко.
Проте сон йому наче рукою зняло. Що дужче він силкувався заснути, то гірше це в нього виходило.
Пух спробував лічити овець,- іноді це чудовий спосіб швидко заснути,- але тепер він зовсім не допомагав.
Тоді Пух узявся лічити Слонопотамів, та виявилося, що це ще гірше, бо кожен Слонопотам, якого він лічив, одразу ж накидався на його, Пухів, глек із медом і вилизував усе до краплини!
Кілька хвилин Пух лежав і мовчки терпів муки, та коли п'ятсот вісімдесят сьомий Слонопотам облизав свої ікла і буркнув вдоволено сам до себе:
"Чудовий мед, кращого я ніколи й не куштував",- Пух не витримав.
Він скочив із ліжка, вибіг із хати і помчав навпростець до Шести Сосен. Сонце ще ніжилось у ліжку, але над Дрімучим Пралісом небо прозоріло, ніби попереджаючи, що сонечко вже прокидається і ось-ось вислизне з-під ковдри. У передранкових сутінках Сосни виглядали журними й самотніми; Глибоченна Яма здавалася ще глибшою, ніж насправді, а глек із медом, що стояв на дні, був зовсім примарний, неначе тінь.
Та коли Пух опинився поруч із глеком, його ніс миттю відчув мед, і Пухів язик сам вистромився з рота і став жадібно облизувати губи.
- От біда! - сказав Пух, тицьнувшись писком у глек.- Слонопотам майже все з'їв!
Далі, трохи подумавши, він додав:
- Ох, ні, то ж я сам з'їв! Я й забув.
На щастя, з'їдено було не все. На самому денці лишилося ще трішечки меду, тож Пух засунув голову в глек і заходився лизати...
Тим часом прокинувся й Паць. А прокинувшись, він одразу ж сказав: "Ох!" Далі набрався духу й додав: "Ну, що ж!" А далі вже геть хоробро закінчив: "Так тому й бути!"
Та насправді він почував себе не дуже хоробро, і йому аж серце заходило в п'яти, бо в голові стугоніло страшнюче слово - Слонопотам!
"Який він із себе, той Слонопотам?
Невже злющий, як сто вовків?
Чи йде він на свист? І якщо йде, то чого?
А поросят він їсть чи ні?
І якщо їсть, то чи всіх підряд?
І якщо він такий ласий до поросят, то, може, він усе ж не зачепить поросятка, в котрого є дідусь на ім'я Стороннім Вільям?"
Бідолашний Паць не знав відповіді на жодне з цих питань... а йому ж за годину вперше в житті належало зустрітися зі Слонопотамом!
"Правда, поруч буде Пух, а вдвох воно завжди не так страшно, як одному... Стоп! А що, як Слонопотами ласі не тільки до поросят, а й до ведмедів?!. Може, прикинутися, - думав Паць, - ніби мені розболілася голова, і не йти до Шести Сосен?.. Але ж - раптом сьогодні буде дуже гарна погода і ніякий Слонопотам не потрапить у пастку, а він, Паць, цілісінький ранок без діла вилежуватиметься в ліжку? Що ж робити?.."
І тут Пацеві сяйнула блискуча думка. Зараз він піде тихесенько до Шести Сосен, обережно-обережно зазирне в Пастку й погляне: є там Слонопотам чи немає? Якщо Слонопотам є, то він, Паць, повернеться додому й ляже у ліжко, а якщо Слонопотама немає, то він, Паць, звісно, не лягатиме!..
І Паць пішов.
Спершу він думав, що ніякого Слонопотама там не буде; далі завагався: ні, мабуть-таки, буде; а коли наблизився до Пастки, то вже зовсім упевнився, що Слонопотам таки попався, бо на власні вуха почув, як той щосили слонопотамить.
- Ой мамо, ой ріднесенька! - сказав Паць.
Йому закортіло швидше втекти. Але він не міг. Коли він уже підійшов так близько, то треба хоч краєчком ока глянути на живого Слонопотама. І от Паць обережно-обережно підповз до Ями і зиркнув униз...
А Вінні-Пух, вилизавши мед, увесь цей час тільки те й робив, що намагався витягти голову з глека - і ніяк не міг! Що дужче він трусив головою, то глек міцніше на неї налазив.
Пух кричав "Мамо!", кричав "Тату!", кричав "Ой рятуйте!" і навіть просто: "Ой, ой, ой!", та це не допомагало, тільки голос його гув, як із порожньої бочки.
Він спробував бемцнути глеком об що-небудь, та оскільки не бачив, об що треба бемцати, то це не допомагало. Він намагався вилізти з Ями, але оскільки не бачив нічого, крім пітьми в глекові, то й із цього нічого не виходило.
Нарешті, вкрай змучившись, він задер голову разом із глеком до неба і жалібно заволав...
І саме цієї миті Паць зазирнув у Яму!
- Ґвалт! Рятуйте! - зарепетував Паць.- Слонопотам, страшний Слонопотам!
І він так чкурнув, аж замиготіли його п'яти. На бігу він усе кричав та кричав:
- Рятуйте! Ґвалт! Слонастий Страшнопотам!.. Ґвалтастий Рятупотам!.. Рятастий Ґвалтопотам!
Так він кричав і миготів п'ятами, аж поки добіг до будиночка Крістофера Робіна.
- Що там скоїлося, Пацю? - спитав Крістофер Робін, який щойно прокинувся і саме збирався вставати з ліжка...
- Рят!.. Ґлавт! - сказав Паць, який так захекався, що ледве міг вимовити слово.- Рятам... Ґвалтам... Слонопотам!
-Де?
- Отам,- сказав Паць, махнувши лапкою.
- Який же він?
- Стр-р-р-рашний! З Отакенною Головою! Ти такої ніколи не бачив, Крістофере Робіне... Ну, така велика, така велика, як... як не знаю що!.. Ну, як, приміром... приміром... як глек!
- Гаразд,- сказав Крістофер Робін, узуваючи чоботи.- Я мушу на нього подивитися. Ходімо.
Певна річ, із Крістофером Робіном Паць нічого не боявся. І вони пішли...
- Чуєш, чуєш? Це він! - наполохано прошепотів Паць, коли вони наблизились до Ями.
- Та щось нібито чую,- сказав Крістофер Робін.
Вони чули стукіт. То бідолашний Вінні натрапив, зрештою, на якийсь корінь і силкувався розбити глека.
- Он! Он! - прошепотів Паць.- Ой, як страшно! - і він міцно вчепився Крістоферові Робіну за руку.
Та що це?! Крістофер Робін раптом голосно засміявся. Він сміявся, аж за живіт брався... сміявся, аж по землі качався.
І доки він сміявся, Слонопотамова голова добряче луснулася об корінь.
Трах! - глек розлетівся на черепки.
Бах! - і з'явилася голова Вінні-Пуха!
І лише тоді Паць зрозумів, який же він був смішний. І йому стало так соромно, що він чкурнув навпрошки додому й ліг у ліжко, бо в нього й справді заболіла голова.
А Крістофер Робін та Вінні-Пух пішли разом поснідати.
- Ох ти, дурненький мій ведмедику! - сказав Крістофер Робін.- Як же я тебе люблю!
- А я тебе! - сказав Вінні-Пух.