Технології
- Details
- Parent Category: Bonna Shejve Space
- Category: Технології
- Hits: 345
Коли я тільки починала своє знайомство з моніторами - у мене не було сумнівів що мені потрібен саме Full HD з 1920*1080 роздільною здатністю. Але потім мене почали брати сумніви. Передусім через те що він зовсім незручний для мене.
Перед вибором монітору я б рекомендувала подумати, для яких цілей ти його будеш використовувати.
Якщо це стрім (наприклад Twitch) то у них стандарт це монітор зі співвідношенням сторін 16:9 та роздільною здатністю 1920*1080 пікселів (що в добутку якщо перемножити буде 2 Мегапікселі). Можна також стрімити з квадратного монітору - але тоді зʼявляться чорні смуги з обох боків. Якщо це тебе не лякає тоді сміливо вибирай квадратний монітор як і я) Ці смуги можна перекрити через downscale (OBS робить це автоматично) але при цьому погіршується якість зображення. Якщо в тебе квадратний монітор, то краще зберегти оригінальні значення співвідношення сторін і не змінювати їх (наприклад OBS дозволяє перетворити монітор з 4:3 на монітор з 16:9) оскільки відео буде виглядати гірше.
Дуже часто люди думають що чим більше пікселів тим краще, але це не так. Максимально, що зараз витримує інтернет звʼязок це 2 мегапікселі - а більшість стрімерів , а це понад 95% на Twitch ведуть трансляції у якості 1080*720 (лише партнерам доступна вища якість). Саме тому якщо ти купуєш монітор для цих цілей то максимально що тобі потрібно це 1980*1080 або інший квадратний монітор який не перевершує позначку в 2 мегапікселі. Це ж саме стосується веб-камер якщо вони дають роздільну здатність більшу аніж 1920*1080 то велика ймовірність що твоє відео буде зависати і замість плавного руху картинки твої глядачі будуть бачити лише уривчасті фото. Отже, оскільки швидкість інтернету обмежена то вища роздільна здатність абосолютно непотрібна ні в моніторах ні у відеокамерах. Це все маркетингові штучки якими приваблюють клієнтів щоб у них купували.
В Youtube вимоги трохи інші - максимальна роздільна здатність для відео в Youtube це 3840x2160 px. Якщо ти плануєш записувати курси тобі також знадобиться цей формат 16:9 (1920x1080) оскільки він є стандартом для Udemy. Якщо ж в тебе квадратний монітор то прийдеться зменшувати роздільну здатність відео наприклад до 720 пікселів (1080*720) щоб твоє відео відповідало вимогам щодо співвідношення сторін на Udemy.
Звідки взялися ці широкоформатні монітори? Передусім варто сказати що це стандарт телебачення і виготовляти телевізори вигідніше порівняно з моніторами, саме тому про дрібних споживачів ніхто не хвилювався і не запитував їхньої думки чи їм буде зручно переглядати сторінки в інтернеті з таким широким екраном. Я знаю багато людей таких самих як і я - затятих романтиків - які хочуть повернути попередній стандарт або просто користуються квадратнимим моніторами.
Якщо ж ти не пишеш курси або не ведеш стріми - то для роботи і для зручності перегляду вебсторінок в інтернеті зручніший квадратний монітор. Або якщо ти займаєшся дизайном - то саме квадратні монітори тобі потрібні. Щодо роздільної здатності - то звертай увагу на те щоб найменше число (наприклад 1920*1080) було не меншиим за 1080 (інакше відео яке ти запишеш буде у форматі буде з роздільною здатністю 720 пікселів). Чим вища роздільна здатність тим деталізованіше і чіткіше відео ти матимеш на виході.
Мої особисті спостереження. Я люблю квадратні монітори. Може я надто консервативна в цьому плані але вони насправді найзручніші. Для перегляду відео або фільму - це однозначно і безапеляціцйно широкоформатні, але для особистого використання я б вибрала тількі квадратні. Вони насправді неквадратні (але зі співвідношенням сторін 5:4 або 4:3 - саме таке співвідношення було актуальним для телевізійної галузі минулих років) Отже, телевізори диктують моду на компʼютерні монітори також.
Чому мені зручно саме квадратний монітор - більше інформації внизу екрану - це важливо якщо ти слідкуєш за рухом акцій, наприклад. Або просто читаєш книгу онлайн. Квадратні монітори економніші - вони економлять твою енергію - для перегляду однієї сторінки тобі достатньо просто її відкрити один раз, а не без кінця прокручувати мишкою вниз.
Серед брендів особливо відрізняється Eizo - оскільки він стоїть осторонь від інших - їхня новинка монітор з роздільною здатністю 1920*1920 та зі співвідношенням сторін 1:1 це вишукане (але й дороге!) рішення для дизайнерів, які не можуть користуватися такими широкими моніторами у своїй роботі (тому що просто це незручно). І на них є дійсно попит! Чим гірші Dell, Benq, Samsung порівняно з Eizo? Тим що від їхніх моніторів ні в кого не болять очі. Eizo це професійний рівень коли решта виробників орієнтовані на роздрібного покупця.
- Details
- Parent Category: Bonna Shejve Space
- Category: Технології
- Hits: 674
У якій Іа-Іа губить хвіст, а Пух його знаходить
Підстаркуватий сірий ослик Іа-Іа стояв сам-самісінький у зарослому будяччям закутку Лісу, широко розставивши передні ноги та похиливши голову набік. Він думав про Серйозні Речі. Іноді він думав: "Чому?", іноді: "Для чого?", а іноді думав навіть так: "Що з цього буде?" Отож не дивно, що час від часу Іа навіть сам не розумів, про що ж він, власне, думає.
І тому, зачувши важкеньку ходу Вінні-Пуха, ослик дуже зрадів, адже тепер можна було хоч якусь хвильку не думати і просто привітатися.
- Як ся маєш? - спитав він понурим голосом. Голос у нього завжди був понурий.
- А як твоє здоров'ячко? - спитав Пух.
Іа-Іа похитав головою:
- Не дуже як! - сказав він. - Ба навіть зовсім ніяк. Мені здається, що я вже дуже-дуже давно не почував себе як.
- Бідний-біднесенький! - сказав Вінні-Пух.- Мені так тебе жаль! Дай-но я на тебе погляну.
Іа-Іа понуро втупив очі в землю, а Вінні-Пух обійшов довкола нього.
- Еге, що це скоїлося з твоїм хвостом? - здивувався він.
- А що з ним скоїлося? - спитав Іа-Іа.
- Його нема!
- Ти певен?
- Хвіст або є, або його нема. В таких речах завжди можна бути певним. А твого хвоста тут нема!
- А що ж там є?
- Нічого.
- Зараз подивимося,- сказав Іа-Іа і повагом обернувся до того місця, де ще зовсім недавно був його хвіст. Однак, помітивши, що йому ніяк не щастить його наздогнати, ослик став крутитися назад, аж поки повернувся туди, звідки почав, а далі просунув голову між передні ноги, уважно подивився знизу й нарешті сказав, глибоко та сумно зітхнувши:
- Здається, і справді нема.
- Авжеж, нема! - сказав Вінні-Пух.
- Цього і слід було чекати,- понуро мовив Іа-Іа. - Тепер усе ясно. Дивуватися нічого.
- Певне, ти його десь забув,- сказав Пух.
- Напевне, його хтось поцупив,- сказав Іа-Іа.- Знаю, чиї це витівки! - додав він після тривалого мовчання.
Пух відчув, що він мусить сказати щось підбадьорливе, корисне, але не міг придумати, що саме. І він надумав замість цього зробити щось підбадьорливе, корисне.
- Іа-Іа,- урочисто мовив він.- Я, Вінні-Пух, обіцяю знайти тобі твого хвоста!
- Дякую, Пуше,- сказав Іа-Іа. - Ти справжній друг,- додав він. - Не те що інші,- закінчив він.
І Вінні-Пух подався шукати хвоста.
На розшуки він вирушив чудового весняного ранку. Маленькі пухнасті хмаринки весело гралися на ясно-блакитному небі. Вони то наскакували на сонечко, ніби хотіли його заховати, а то хутенько тікали геть, щоб іншим також дати побавитися.
Вінні-Пух бадьоро йшов поміж дубів та ялинок, збігав схилами, зарослими ялівцем та вересом, долав кам'янисті русла струмків, видирався на круті береги річок і знову пірнав у хащі, аж поки, нарешті, голодний та втомлений, ступив у Дрімучий Праліс.
Адже саме тут, у Дрімучому Пралісі, жила Сова.
"Якщо хто-небудь знає що-небудь,- подумки сказав ведмедик,- то це, безперечно, Сова. Інакше я не Вінні-Пух,- додав він.- А я - це я, Вінні-Пух. Отже, все гаразд!"
Сова мешкала в старовинному замку "Каштани". Авжеж, у неї була не якась там хата, а справжній замок невимовної краси. Принаймні саме так здавалося Вінні-Пухові, бо на дверях замку був і дзвоник із кнопкою, і дзвіночок зі шнурком.
А під дзвоником висіла табличка:
ПРОСЮ НАТИЦЬНИ ВІТЧИНЯТЬ
А під дзвіночком висіла табличка:
ПРОСЮ ПО СМИКАЙ ВІТЧИНЯТЬ
Обидва ці оголошення довелося написати Крістоферові Робіну, бо лише він один на весь Ліс умів писати. Навіть Сова, хоч вона й була мудра як світ і могла читати й писати власне ім'я - Сува, навіть вона не спромоглася б правильно написати такі довжелезні важкі слова, як, скажімо, ГИГИЄНА чи БУТИБРОТ.
Вінні-Пух дуже уважно прочитав обидва оголошення: спершу зліва направо і ще раз справа наліво - на той випадок, якщо він щось ненароком пропустив. Після цього для певності він потицяв спочатку в кнопку дзвоника й посмикав її, тоді посмикав шнурок і потицяв у сам дзвіночок, а тоді голосно загукав:
- Сово, гей, Сово! Ану, відчиняй! Ведмідь прийшов!
Двері розчахнулися, і Сова визирнула на білий світ.
- Здоров, Пуше! - сказала вона.- Які новини?
- Жахливі й сумні,- сказав Пух,- бо Іа-Іа, мій давній друг, загубив хвоста і дуже за ним побивається. Скажи, будь ласка, як же мені його знайти?
- Та бач,- мовила Сова,- в такім казусі процедурка буде...
- Що означає "в такій пазусі дурка"? - не зрозумів Пух.- Ти не забувай, що в мене замість мозку в голові тирса і довгі слова мене тільки спантеличують.
- Ну, це означає, як треба діяти...
- Ага!.. Ну, коли твоя дурка справді це означає, я проти неї нічого не маю,- примирливо сказав Пух.
- А діяти треба так: через газету знайти охо-чих...
- Будь здорова! - сказав Пух, піднявши лапу.- То що-що ми маємо знайти?.. Ти саме чхнула, коли зібралася сказати.
- Я не чхала.
- Ні, Сово, ти таки чхнула.
- Даруй мені, Пуше, але я таки не чхала. Адже не можна чхнути й не знати, що ти чхнув.
- Так само не можна знати, що хтось чхнув, коли ніхто не чхав.
- Я лише сказала: через газету знайти охо-чих...
- От бачиш, ти знову чхаєш - чих та чих! Будь здорова! - співчутливо сказав Пух.
- Я кажу: знайти о-хо-чих до розшуку хвоста! - криком закричала Сова.- Дати в газету оголошення й пообіцяти винагороду. Тобто написати в оголошенні, що ми дамо багато-багато чогось тому, хто знайде хвоста Іа.
- Ясно, ясно,- сказав Пух, киваючи головою.- До речі, про оце "багато-багато чогось", - замріяно мовив він.- Я сам не проти "чогось", і не треба мені "багато-багато". Така вже, знаєш, у мене звичка - перехопити "чогось" саме в цей час,- і Пух з надією скосив очі на буфет, що стояв у кутку Совиної приймальні,- скажімо, ложечку згущеного молока чи там ковточок меду...
- Отже, так,- торочила своє Сова,- ми напишемо оголошення і розклеїмо його по всьому Лісі.
- Ковточок меду,- пробурмотів собі під ніс ведмедик,- або... або, у крайньому разі, обійдемось і без нього.- Він тяжко зітхнув і спробував прислухатися до того, що казала Сова.
А Сова говорила та говорила якісь довжелезні слова, і ті слова ставали дедалі довші й довгіш...
Нарешті вона повернулася туди, звідки почала, і заходилася тлумачити, що написати це оголошення має Крістофер Робін.
- Це ж він порозписував таблички в мене при вході. Ти їх бачив, Пуше?
Пух уже давно заплющив очі й відповідав лише "так" і "ні" на все, що казала Сова. А через те, що останнього разу він сказав: "Так, так", - цього разу він промовив: "Ні, ніколи!"- хоч і не мав уявлення, про що саме йдеться.
- Як? Ти їх не бачив? - здивувалася Сова.- То ходімо подивишся!
І вони вийшли надвір.
Пух подивився спершу на дзвоник із кнопкою та на табличку під ним, далі він глянув на дзвіночок зі шнурком та на табличку під ним, і що довше він придивлявся до шнурка на дзвіночку, тим глибше відчував, що десь уже бачив щось дуже і дуже схоже... Десь зовсім в іншому місці, колись раніше...
- Гарний шнурочок, га? - сказала Сова.
Пух кивнув головою:
- Він мені щось нагадує,- сказав він,- але я не можу пригадати, що саме. Де ти його взяла?
- Одного разу я летіла Лісом, а він висів на кущику. Я навіть подумала, що там хтось живе, і смикнула за нього, як за дзвінок. Проте нічого не сталося, і тоді я подзвонила голосно-голосно, так що шнурочок лишився в мене. А потім мені здалося, що він нікому не потрібен, і я взяла його собі, принесла додому й оце...
- Сово,- сказав Пух урочисто,- ти помилилася. Він комусь дуже потрібний!
- Кому?
- Іа. Моєму другові Іа-Іа. Він... він дуже любив його.
- Любив його?
- Він був міцно із ним пов'язаний,- сумно промовив Вінні-Пух.
Із цими словами він зняв шнурок із гачка і відніс його справжньому господареві, тобто осликові Іа-Іа.
І коли Крістофер Робін прикріпив хвоста на місце, Іа-Іа з вибриком подався до Лісу і з таким захватом вимахував хвостом, що Вінні-Пухові залоскотало геть усюди. Отож він і мусив чимдуж гайнути додому, щоб підкріпитися.
А за півгодини, витираючи губи, він уже гордо виспівував:
Хто знайшов хвіст
Найкращого друга?
Я, Вінні-Пух!
Була майже друга -
Саме обідня пора.
Ура!
(Хоч справді була пів десята).
Я знайшов хвіст,
Хлоп'ята!
- Details
- Parent Category: Bonna Shejve Space
- Category: Технології
- Hits: 557
У якій Пух та Паць пішли на лови і ледь-ледь не зловили Бабая
Був у Пуха найкращий друг - таке собі крихітне поросятко, якого звали Пацем.
Паць мешкав у великій-превеликій хатці, у великому-превеликому дереві. Те дерево - бук - стояло посередині Лісу, хатка була у самій середині бука, а Паць мешкав у самій середині хатки.
А поблизу хатки стирчав стовпчик, на якому була прибита поламана дощечка з написом. І кожен, хто хоч трохи вмів читати, міг на ній прочитати: "Стороннім В". Більше прочитати там не міг навіть найудатніший грамотій.
Якось Крістофер Робін спитав Паця, що на тій дощечці написано. І Паць умить відповів, що там написано ім'я його дідуся і що ця дощечка з написом - то їхня родинна реліквія, тобто найдорожча для їхнього сімейства річ.
Крістофер Робін сказав, що не може бути такого імені "Стороннім В", та Паць заперечив, що от і може, бо ж дідуся саме так звали! А "В" - це просто скорочено, бо повне ім'я дідуся "Стороннім Віллі", хоч це також скорочено, бо його цілком повне ім'я - "Стороннім Вільям".
- Дідусь мав одразу два імені,- пояснив Паць,- на той випадок, якщо одне десь загубиться. Загубиться Вільям - буде Стороннім, загубиться Стороннім - буде Вільям...
- Знайшов чим хвалитися! - зневажливо сказав Крістофер Робін.- У мене в самого два імені.
- От бачиш, я ж казав,- і в тебе так само! - кувікнув Паць.- Виходить, моя-таки правда!
Був чудовий зимовий день. Паць старанно відгортав сніг перед своїм будинком, аж раптом, підвівши голову, він побачив Вінні-Пуха.
Втупившись поглядом собі під ноги, Пух обережно ступав по снігу, роблячи велике коло. Він був такий зосереджений і замислений, що, коли Паць його покликав, він і не подумав зупинитися.
- Агов, Пуше! - закричав Паць.- Привіт! Що ти там робиш?
- Полюю,- відповів Пух.
- Полюєш? На кого?
- Когось вистежую! - таємниче відповів Пух.
- Кого ж ти вистежуєш?
- Оце мене й цікавить,- сказав Пух.- У тому вся й штука: хто це?
- І що ж ти скажеш - що воно таке?
- Доведеться почекати, доки я з ним зустрінуся,- відповів Вінні-Пух.- Глянь-но сюди.- Він показав на сніг перед собою.- Що ти тут бачиш?
- Сліди,- сказав Паць.- Відбитки лап! - Паць навіть кувікнув від хвилювання.- Ой, Пуше! Ти гадаєш, це той... той страшний Бабай?!
- Можливо,- сказав Пух.- Іноді начебто він, а іноді наче й не він. Хіба розберешся в цих слідах?
Він замовк і знову рушив на лови, а Паць, трохи потупцявши на місці, кинувся за ним навздогін.
Раптом Вінні-Пух став мов укопаний і, зігнувшись, спантеличено втупився у сліди.
- Що таке? - запитав Паць.
- Неймовірна річ,- сказав Вінні-Пух.- Здається, їх стало вже двоє! До оцього - Невідомо Кого - прилучився інший - Невідомо Хто, і зараз вони йдуть парою. Знаєш що, Пацику? Ходімо зі мною, бо раптом виявиться, що це Злі Істоти?!
Паць хоробро почухав вухо і відповів, що до п'ятниці він зовсім вільний і з великою радістю піде з Пухом, а надто якщо в Лісі бродить справжній Бабай.
- Ти хочеш сказати, якщо там бродять Два Справжніх Бабаї? - уточнив Вінні-Пух.
Та Паць сказав, що це все одно, бо до п'ятниці йому зовсім-зовсім нічого робити.
І вони пішли далі удвох.
Сліди вели навкруг маленького вільшаного гайка. Отже, Два Бабаї, якщо це були вони, теж ішли довкола гайка, і, ясна річ, Пух та Паць подалися й собі довкола гайка.
Щоб було веселіше, Паць дорогою оповідав Вінні-Пухові різні пригоди, які траплялися з його дідусем "Стороннім В", наприклад, як дідусь лікував собі ревматизм після полювання, а на старості літ мучився від задухи, та інші цікаві історійки.
А Пух сушив голову над тим, який же із себе був той Паців дідусь. І йому спало на думку: а що, як раптом оце зараз вони полюють на Двох Дідусів, і що буде, коли вони спіймають цих Дідусів,- чи зручно буде взяти хоча б одного додому й тримати в себе,- і цікаво, що скаже на це Крістофер Робін...
А сліди все йшли і йшли поперед них...
Раптом Вінні-Пух знову закляк на місці.
- Поглянь! - стривожено прошепотів він і показав на сніг.
- Куди? - так само пошепки сказав Паць і аж підскочив від ляку. Та щоб показати, ніби він підскочив не від ляку, а просто так, Паць підскочив ще кілька разів, ніби йому просто закортіло пострибати - стриб, стриб, стриб!
- Нові сліди! - сказав Пух.- До тих двох приєднався ще хтось третій!
- Пуше! - вереснув Паць.- Як ти гадаєш, невже це ще один Бабай?
- Ні,- сказав Пух,- бо сліди зовсім інші... Це може бути Два Бабаї й Один, ну, скажімо... скажімо, Бабайчик... Або ж, навпаки, Два Бабайчики й Один, скажімо... ну, Бабай... Та однак треба їх наздогнати...
І вони рушили далі, починаючи трохи хвилюватися, бо як-не-як, а ці Три Невідомі Істоти могли виявитися Дуже Страшними Істотами.
І Пацеві до плачу захотілося, щоб його любий дідусь "Стороннім В" був зараз тут, а не деінде. А Пух думав про те, як було б гарно, аби вони раптом, ну зовсім-зовсім випадково зустріли зараз Крістофера Робіна, - звісно, тільки тому, що він, Пух, так любить свого друга!..
Та ось зненацька Пух утретє завмер на місці й облизав кінчик свого носа - йому раптом зробилося нестерпно гаряче - перед ними були сліди ЧОТИРЬОХ БАБАЇВ!
- Поглянь-но сюди, Пацику! Стало Троє Бабаїв й Один Бабайчик! Іще Один Бабай до них приєднався!
Так воно, певне, й було! Щоправда, сліди подекуди плутались, набігали одні на одні, та все ж це були сліди чотирьох пар лап.
- Знаєш що? - сказав Паць, облизавши й собі кінчик носа і впевнившись, що це мало допомагає.- Знаєш що? Здається, я згадав. Авжеж, так і є! Я згадав про одну справу, яку я забув зробити вчора і не зможу зробити завтра... Словом, мені треба негайно піти додому й зробити цю справу!
- Давай-но зробимо її по обіді, - сказав Пух,- я тобі поможу.
- Та розумієш, це не така справа, що її можна робити по обіді,- квапливо сказав Паць.- Це така суто ранкова справа. Її будь-що треба зробити вранці, найкраще - годині о... Як ти казав, котра зараз година?..
- Та десь, мабуть, дванадцята,- мовив Пух, глянувши на сонце.
- От-от, саме так! Цю справу треба робити якраз о дванадцятій годині. Точніше - від дванадцятої до п'яти хвилин на першу. Так що ти, любий Пуше, на мене не ображайся, якщо я... Ой, ой! Хто там?
Пух подивився на небо, а тоді, знову почувши свист, глянув на великого дуба і побачив когось на гілці.
- Та то ж Крістофер Робін! - сказав Пух.
- Ага, ну, тоді все гаразд,- сказав Паць.- З ним ти в цілковитій безпеці. Бувай!
І він щодуху задріботів додому, невимовне радіючи з того, що скоро опиниться поза всякими страхами.
Крістофер Робін неквапливо зліз із дерева.
- Дурненьке ведмежа,- сказав він,- і що ти ото робило? Я дивлюся, аж ти двічі обійшов довкола гайка - спершу сам, а далі Паць побіг за тобою, і ви почали ходити удвох... Зараз ви намірялися учетверте обійти ці дерева по своїх власних слідах!..
- Помовч хвилинку,- сказав Вінні-Пух, піднявши лапу.
Він сів навпочіпки й задумався - глибоко-глибоко. Тоді приклав одну свою лапу до одного сліду, а другу - до другого... Тоді двічі почухав кінчик носа і звівся на рівні ноги.
- Так і є,- сказав Вінні-Пух.- Тепер мені стало все ясно... Це ж треба бути таким смішняком - ходити по власних слідах і думати, що то сліди Бабая!.. Чи є ще у світі такий пустоголовий ведмідь?!
- Ти зовсім не пустоголовий,- утішливо сказав Крістофер Робін.- Ти - найкращий ведмедик у світі!
- Це правда? - з надією перепитав Вінні-Пух. І раптом він весь аж засяяв:
- Що не кажи, але вже настала обідня пора! - мовив Пух і мерщій подався додому обідати.
- Details
- Parent Category: Bonna Shejve Space
- Category: Технології
- Hits: 644
Дуже часто потрібно зняти відео, так щоб окрім слів автора звучала ще музика (тоді просто тобі потрібно додати дві аудіо-доріжки) але так щоб за музикою було чутно як говорить диктор. Виникає справжня проблема як зробити так щоб музика не була надто голосною і не заважала слухати диктора?
Відповідь дуже проста і сьогодня я покажу як це зробити у безкоштовній програмі Shotcut, яка насправді мені дуже полюбилася і для домашнього використання мені здається що більше і не потрібно.
Для того щоб зменшити звук спочатку додай звукову доріжку та музику. Тобі потрібно вибрати аудіо (коли аудіо (тобто музика ) вибрана вона буде світитися червоним прямокутником у програмі (так я показано на малюнку внизу). Якщо аудіо-доріжка невибрана належним чином, ти не зможеш додати фільтри (вони просто не будуть видні у програмі)
.
Після того, як трек вибраний тобі потрібно знайти вкладку Фільтри (Filters), натиснути на знак "+" та вибрати або ввести в пошук Gain/Volume (Збільшити, звук). Цей фільтр допоможе тобі регулювати гучність твоєї фонової музики.
Фонову музику бажано встановлювати на рівні -30 - 26 Дб, не вище оскільки диктор говорить на рівні -18 до -23 Дб.
Після того як фільтр встановлено можна прослухати і якщо все гараз зберегти натиснувши на вкладку Export (Експортувати). Якщо фільтр більше непотрібний його можна видалити натиснувши на знак "-" як показано на останньому малюнку.
Я також зняла відео щоб наглядно продемонструвати як змінити музику з дуже гучної на фонову використовуючи безкоштовний відеоредактор Shotcut. Це дуже легко робиться і можна створити класний кліп буквально за лічені хвилини!
- Details
- Parent Category: Bonna Shejve Space
- Category: Технології
- Hits: 641
Дуже часто виникає пряма необхідність використовувати малюнки з прозорим фоном (наприклад для декорації листівки, дизайну сайту або власного логотипу), але не обовʼязково шукати такі малюнки в інтернеті (як правило вони платні) - їх можна дуже легко і просто зробити за допомогою безкоштовної програми GIMP.
Є два способи зробити фон прозорим. За першим способом твій малюнок повинен бути з однорідним тлом (наприклад, з рожевим). За другим способом ти можеш вибирати малюнок з будь-яким тлом (неоднорідним)
Спочатку давай дізнаємося як робити png-малюнки в яких звичайний білий або іншого кольору фон. Для цього спочатку потрібно завантажити малюнок за допомогою наступних команд - Файл- Відкрити (або за допомогою гарячих клавіш Ctrl+O)
Коли побачиш малюнок - потрібно відразу додати до нього Альфа-канал. Для цього скористайся наступними командами: Шари (Layers)- Прозорість (Transparency) - Додати альфа-канал (Add alfa-channel)
Після того, як ти додав альфа-канал, тобі потрібно виділити потрібний обʼєкт. Для цього тобі потрібно натиснути на гарячу клавішу U або знайти магічну палочку на панелі значків. Потім цією палочкою натиснути на зображення. Магічна палочка тим і магічна що обере замість тебе твій обʼєкт.
Після того, як фон вибрано, тобі потрібно натиснути на клавішу Del (або на панелі інструментів Редагувати (Edit)- Очистити(Clear)) щоб видалити загальний фон. Як тільки твій фон стане прозорим ти можеш зняти вибірку натиснувши на Вибрати (Select)- Жодної (None) і зберегти його у форматі png ввівши при цьому наступні-команди "Файл - Експортувати як - png". Детальну інструкцію як видалити фон можна переглянути у цьому відео:
Ось для порівняння малюнки до і після з використанням "магічної палочки"
До Після
За допомогою другого способу можна робити прозорим фон у складних зображенням (коли фон має багато кольорів). Для цього тобі також потрібно відкрити спочатку зображення (як ти це робив у першому методі) та додати як завжди альфа-канал. Тобто перші два кроки є ідентичними.
Потім тобі потрібно вибрати Лассо (на панелі інструментів воно виглядає таким чином як показано на малюнку) і вручну виділити бажаний обʼєкт (так як я це роблю у другому відео).
Після того, як обʼєкт обраний, потрібно інвертувати фон - для цього тобі треба вибрати наступну команду: "Вибрати (Select)- Обернути (Invert)" (або за допомогою гарячих клавіш Сtrl+I). Після того як фон вибрано - потрібно просто його видалити за допомогою клавіші Del як це я роблю у другому відео. Тепер залишається лише зняти вибірку (як ти це робив у попередньому випадку за допомогою команд "Вибрати - Жодної" ) і зберегти його за допомогою команди "Файл- Імпортувати як - png"
Ось що вийшло після того як ми виконали всі ці дії над малюнком за допомогою лассо.
ДО
ПІСЛЯ
